13 січня - Маланка

Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах - особливо прядінні. Вважалася також богинею дощу, сестрою Сонця.

«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я», — чути  гучну пісню щедрувальників під вікном. У ніч із 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік, готуючи Багату кутю, від чого і вечір нинішній зветься Щедрим.
 Господарі напередодні вечері ходили в сад лякати дерева, аби ті гарно родили. Чоловік, підійшовши до яблуні або вишні, тричі стукав по ній обухом сокири чи палицею та промовляв: «Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати». Дружина, обтираючи об дерево руки від тіста для обрядового хліба, замість дерева відповідала: «Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану». Тоді господарі перев’язували дерево соломою з дідуха. Після таких слів дерево неодмінно злякається і наступного року гарно вродить. Адже в Новорічну ніч і рослини, і дерева розуміють людську мову. 

 У народі вірили, що на Меланки навіть тварини можуть стиха шептатися по-людському. Тож не впустять нагоди поскаржитися Богу, якщо господар до них погано ставиться. Ось чому напередодні свята господарі особливо ретельно піклувалися про худобу, чистили її, добре годували.
 В деяких місцевостях хлопцям у ніч на Меланки (як і на Андрія) дозволялося бешкетувати: знімати і ховати ворота у сусідів чи незаміжніх дівчат, зав’язувати мотузками двері односельців, затягувати на хліви чи хати вози або сани, висипати попелом доріжку між оселями закоханих.
 Господарі до подібних витівок ставилися поблажливо — нехай молодь повеселиться!

 Лишень перші несміливі сутінки накриють Землю, по селах починають ходити ватаги щедрувальників у яскравих костюмах, з музиками і танцями. 

Як це радісно — зібрати друзів, причепуритися до свята і піти щедрувати веселою компанією — бажати господарям у кожній хаті злагоди й достатку та отримувати за це гарну винагороду! Сподобалася ідея? Нумо вчити веселі щедрівки!

Щедрик-ведрик,

Дайте вареник!

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски.

Іще мало –

Дайте сало.

А іще не вся –

Дайте порося!

***

Щедрівонька щедрувала,

під віконце підбігала.

Що ти, тітко, напекла,

Винось нам до вікна.

Що ти, дядьку, нам напік,

Винось нам аж на тік.

Мати казала, щоб дали сала,

Батько сварився, щоб не барився.

***

Щедрик-ведрик

Щедрик-ведрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кільце ковбаски.

Дайте ковбасу,

Бо хату розтрясу! 

Дайте книш,

Бо напущу в хату миш.

Дайте пиріг,

Бо потягну хату за ріг.

***

Щедрик-ведрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кiльце ковбаски.

Коли мало — дайте сало,

Коли донесу — дайте ковбасу.

Горобчик летiв, хвостиком вертiв,

А ти, дядьку, знай, — копiєчку дай!