31 серпня 2014 р.

1 ВЕРЕСНЯ - День знань - особливе свято! 

Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою.  Голосно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі поздоровлення i кожне людське серце, хвилюючись відгукується на заклик першого дзвінка! 
 Свято 1 вересня завжди залишається в пам'яті кожної людини. Дехто асоціює його зі шкільними роками, комусь більше запам'ятались роки навчання у ВУЗі, а, може, молодий вчитель більше хвилювався, коли сам вперше йшов на свій власний урок. Втім 1 вересня це всенародне свято, адже тільки завдяки знанням людина досягла сучасного розвитку.
 З нагоди дня знань вітаємо усіх з початком навчального року. Бажаємо міцного здоров'я, впевненості у власних силах та відвертого прагнення до нових знань, адже вони - це сила!
Не у всіх країнах діти йдуть до школи 1 вересня.

29 серпня 2014 р.

ВЫ ЗНАЕТЕ  ВИКТОРА ГОЛЯВКИНА?

  Это известный писатель, книжный  график, художник. 31 августа ему исполняется 85 лет. Он писал чудесные произведения для детей. Рассказы Виктора Голявкина – это смешные и интересные истории из жизни детей, которые происходили с ними в школе и дома.
Почитайте, не пожалеете!
 Виктор Голявкин. Новая рубашка
Хотя на дворе мороз и снег, я расстегнул пальто на все пуговицы и заложил за спину руки.
Пусть все видят мою рубашку, которую мне сегодня купили!
Я ходил по двору взад-вперёд, поглядывая на окна.
Шёл с работы мой старший брат.
— О, — сказал он, — какая прелесть! Только смотри не простудись.
Он взял меня за руку, привёл домой и надел мне рубашку поверх пальто.
— Теперь гуляй, — сказал он. — Какая прелесть!
 Виктор Голявкин. Все куда-нибудь идут
После лета все во дворе собрались.
Петя сказал: — Я иду в первый класс. Вова сказал:
— Я во второй класс иду.
Маша сказала:
— Я в третий класс иду.
— А я? — спросил маленький Боба. — Выходит, я никуда не иду? — И заплакал.
Но тут Бобу позвала мама. И он перестал плакать.
— Я к маме иду! — сказал Боба.
И он пошёл к маме.

27 серпня 2014 р.

ЦИКЛ "ЗА НАРОДНИМ КАЛЕНДАРЕМ"
28 серпня - "Перша Пречиста"

 Двадцять восьмого серпня є свято Успіння Пресвятої Богородиці, або, за народною назвою, "Перша Пречиста". Успіння - кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне.
 Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з'явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.
 За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.
  Від цього дня дівчата у селі вже не мають тяжкої роботи, кажуть: "Прийшла Перша Пречиста - дівка стає речиста" - починає багато говорити, бо нема вже що робити.
  Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону.
Народні прикмети:
Початок молодого бабиного літа.
Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня до 11 вересня) гарна, то старе бабине літо (13 - 21 вересня) буде негожим.
Яка перша Пречиста - така й осінь.
Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота.

22 серпня 2014 р.

Шановні колеги!
 У нас з вами з'явилося нове свято - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕЧНОГО БЛОГЕРА!
  Започатковано 25 серпня 2011 року  групою "Неконференция библиотечных блогеров"  на Фейсбуці. Авторка ідеї - Євгенія Гусева.
Нових вам надбань, цікавих ідей, вірних читачів!!!
жизнь прекрасна
ГОЛОВНІ ДЕРЖАВНІ СВЯТА
23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора. 
 Державний прапор є символом сувернітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.
 В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо.
 Державний прапор як символ країни є втіленям національної єдності, честі та гідності, традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. 
 Державний прапор нашої Батьківщини має синьо-жовту барву. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Синій колір – це колір води, без якої не було б життя, не дозрів би хліб, це колір ясного, чистого неба. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі; це колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку українського народу.
 Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягнення на честь нації та держави.
 Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів України.
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
 24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України.Територія держави була проголошена єдиною та неділимою. На території України мають чиність виключно Конституція та закони України.
 Відтоді ця дата в нашій державі відзначається як загальнонаціональне свято – День незалежності. Це свято омріяне та виплекане багатьма поколіннями героїчних борців за волю і незалежність України.
Усе моє, все зветься Україна
 ...Буває, часом сліпну  від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
оці степи, це небо, ці ліси, -
 усе так гарно, чисто, незрадливо,
се як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
 Що хоч спинись і з Богом говори…
                                                Ліна Костенко

20 серпня 2014 р.

21 серпня -  100 років від дня народження ФЕДОРА ДМИТРОВИЧА ЗАЛАТИ (1914-1993), українського письменника.
  Федір  Залата – наш земляк, відомий російськомовний письменник – прозаїк, член Спілки письменників України. Все його творче життя було пов’язане з многотрудною історією нашої країни, свідком і учасником багатьох її подій судилося йому бути. У 1953 році прийнятий у Спілку письменників СРСР. Активно писав і друкувався. Одинадцять років очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію (1968 - 1979 р.р.).
  Прозаїк, автор романів «Ствол», «На юге», «Перевал», «Жизнь и смерть», «На перевале», «В степи под Херсоном», «Узлы», «Обыкновенное дело» та інші. Делегат усіх письменницьких з'їздів, що проводилися за період перебування його у спілці. За роман «Ствол» був визнаний лауреатом всеукраїнського конкурсу. Твори Ф.Д.Залати перекладені башкірською, арм'янською та угорською мовами.
  Кавалер ряда бойових нагород: орден Червоного Прапора II ступеня, медалі «За взяття Будапешта», «За взяття Кенінсберга», «За бойові заслуги»; двічі був нагороджений за літературну діяльність орденом Дружби Народів та орденом Трудового Червоного Прапора і Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
  В останні роки життя проживав в м. Дніпропетровськ.
  Помер 23 грудня 1993 року. Похований в м. Дніпропетровськ.

18 серпня 2014 р.

ЦИКЛ "ЗА НАРОДНИМ КАЛЕНДАРЕМ"
19 СЕРПНЯ - ДРУГИЙ СПАС (ПРЕОБРАЖЕННЯ)

Красивые картинки и анимации
  Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же — яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.
  У церкві в цей день святять фрукти (груші, яблука), мед і жито-пшеницю. Існує така легенда: на Спаса ходить Бог раєм та роздає дітям яблука, але не всім, а тільки тим, чиї матері дотримувалися звичаю й до яблучного Спаса не куштували яблук. Якщо мати порушила правило, її дитина гостинця не отримає. Свідома відмова матері від ласування яблуками до цього дня певною мірою схожа на піст на згадку про втрачену дитину, яка померла ще малою.
 Здебільшого родина урочисто сідає за стіл після повернення із церкви. Яблука під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим медом.

15 серпня 2014 р.

ВЕЛИКА МАЛЕНЬКА ЛЮДИНА
НАПОЛЕОНУ БОНАПАРТУ - 245 РОКІВ

 Наполеон Бонапарт став відомим не тільки завдяки розуму і полководницькому таланту, а й унаслідок неймовірних амбіцій, а також швидкої і запаморочливої ​​кар'єрі. Почавши військову службу в 16 років, після ряду блискучих перемог він у 24 роки вже стає генералом, а в 34 імператором. Також серед особливостей і умінь Бонапарта значилося багато надзвичайних. Припускають, що він читав з величезною швидкістю - близько двох тисяч слів за хвилину, міг тривалий час спати по дві-три години за добу, і пам'ятав тисячі солдат по іменах.
 Наполеон є творцем сучасного прапора Італії. У 1805 році він проголосив Королівство Італія замість Цизальпинской республіки, себе оголосив італійським королем і офіційно затвердив зелено-біло-червоний італійський прапор 
 Появу гудзиків на рукавах піджака приписують Наполеону. Зробив він це для того, щоб відучити своїх солдат витирати носи краєм верхнього одягу - імператора це вкрай дратувало.
  Наполеон страждав хворобою під назвою айлурофобіей, а простіше боязнь кішок.
  Прийнято вважати, що Наполеон був дуже маленького зросту - 157 см. Така цифра виходить, якщо перевести в метричну систему величину 5 футів 2 дюйми. Однак у той час фути були не тільки англійськими, практично в кожній країні фути відрізнялися. Якщо перевести з французьких футів, зріст Наполеона становить 169 см і є середнім для його епохи ...
  Перед введенням французьких військ в Іспанію Талейран намагався відрадити Наполеона від втручання в іспанські справи. Наполеон відмахнувся: «О, ця війна буде для мене простим сніданком!». Талейран пророчо сказав: «Боюсь, щоб Вашій величності не довелося дуже довго просидіти за столом» ... 
Дуже цікавою була коронація Наполеона.

13 серпня 2014 р.

ЦИКЛ "ЗА НАРОДНИМ КАЛЕНДАРЕМ"
14 серпня - Маковея

 14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.  
 Серед квітів у  букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – «щоб не випадало з голови волосся». Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю. 
 На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. 

12 серпня 2014 р.

ПОКИ НЕ ЗАКІНЧИЛИСЯ КАНІКУЛИ, МОЖНА ПОСИДІТИ В ТИШІ БІБЛІОТЕКИ, НАСОЛОДИТИСЯ ЧИТАННЯМ УЛЮБЛЕНИХ КНИЖОК...




2 серпня 2014 р.

ЦИКЛ "ЗА НАРОДНИМ КАЛЕНДАРЕМ"
2 серпня - День пророка Іллі

Ильин день! С праздником!~Религия в картинках
 Святого Іллю вважають одним із найбільших пророків Старого Заповіту. Родом він із Палестини ІХ століття до Різдва Христового. За переказами, коли майбутній пророк народився, його батько побачив видіння, що достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем і годували полум’ям. Своє життя Ілля присвятив служінню Богові, жив здебільшого у пустелі, постив та молився. За свою службу на славу Бога був живим узятий на небо у вогненній колісниці.
 За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна, повелителем дощів, грому і блискавок. За давніми віруваннями, він, сердитий та строгий, роз’їжджає на своїй колісниці і карає неправедних: «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно із Святим Письмом, повертали людей до життя.
 Існує народна легенда, що коли нечиста сила повстала проти Бога, то Господь наказав Іллі прогнати її з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
 На день пам’яті Іллі традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. На Іллі зазвичай бувають «горобині ночі» – нічні грози з блискавкою та громом: буревії такі сильні, що й птахам заснути не дають. Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила. Якщо в цей час грім запалить хату, то таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж «як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами свячену свічку, аби вберегти оселю від грому.