28 лютого 2014 р.

  Дуже весело пройшла зустріч з групою "Любителі пригод і фантастики". Діти із задоволенням прийняли участь у годині спілкування на тему "Країна фентезі", жваво обговорювали новинки літератури із серії "Читання під партою". Крім того, їх неабияк зацікавила інформація "Книга дає старт комп'ютерним іграм": у тематична папку зібрані  ігри, основані на літературних творах.

27 лютого 2014 р.

"Крылатые" качели детства.
Известному композитору, автору музыки к самым любимым песням не одного поколения детей Евгению Крылатову - 80 лет!!!
ПОЗДРАВЛЯЕМ!

27 лютого - 110 років Леоніду Смілянському.

 Леонід Іванович Смілянський  — український  письменник.
 Народився в родині робітника залізничних майстерень. Після закінчення спочатку Конотопського залізничного технікуму, а потім філологічного факультету Київського інституту народної освіти він в 1928—31 рр. учився в аспірантурі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.
 В українську літературу Леонід Смілянський прийшов з робітничою тематикою. Але особливе місце в творчості письменника займають повісті, романи, п'єси і кіносценарії про письменників — Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку і Михайла Коцюбинського.
 Роман «Поетова молодість» — один з кращих творів про Кобзаря. Його образ приваблює патріотизмом, своїм єднанням з народом, з кращими його представниками. В романі широко відображено образ Тараса Шевченка з художником Сошенком, Я. Дебальменом, а також з передовими людьми тогочасної Росії — Брюловим, Григоровичем, Венеціановим та іншими. Сподіваємось, що ця книга стане вам у нагоді в рамках святкування року Шевченка в Україні.

25 лютого 2014 р.

Першій українській книзі - 440років!!!

 25 лютого 1574 року у Львові вийшла в світ перша на Україні точно датована книга, славетний львівський «Апостол». Надрукував цю книгу видатний діяч культури трьох братніх народів – російського, українського і білоруського – великий подвижник книгодрукування Іван Федоров, або як сам він себе називав на Україні Іван Федорович. Львівський «Апостол» Івана Федоровича і його «Буквар»,  виданий 12 вересня того ж 1574 року, поклали початок книгодрукуванню на Україні, відкрили нову епоху в історії культури нашого народу.

 Сьогодні важко уявити наше життя без книг. Вони допомагають нам здобувати освіту, дізнаватися більше про навколишній світ, життя інших людей. Друковане слово нерідко стає порадником у різних життєвих ситуаціях.
  Книги — це справжня скарбничка мудрості. Недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. У Львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і німі промовляють». Бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.









24 лютого 2014 р.

Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

ШЕВЧЕНКО І ПІСНЯ.


  Тарас Шевченко напрочуд гарно співав українські пісні, і його спів справляв на слухачів глибоке враження. За словами П. Куліша, він був на ту пору найліпшим на всю Україну співаком народних пісень. Співав баритоном з високими теноровими нотами, голос звучав чуттєво, м'яко й сумовито. Таку ж пристрасть до народних пісень мав і знаменитий негритянський співак А. Олдрідж, з яким заприятелював Т. Шевченко.   Буваючи в Толстих, Шевченко й Олдрідж часто співали один одному свої народні пісні. Часом до них долучався знаменитий тогочасний музикант А. Кантський, який або підігрував Шевченкові українські мелодії, або ж чарував усіх музикою Моцарта й Шопена. Українські пісні Олдрідж полюбив і сам намагався їх співати. Перший,   хто  музично  освоїв  творчість Т. Шевченка, був народ. Як свідчить дослідник   історії   української   музики   Микола Грінченко, народ почав читати «Кобзаря» по-своєму: став співати його, уклавши мелодії майже до 200 його віршів. 

23 лютого 2014 р.

Цикл "За народним календарем".

24 лютого - Масляна.


Масленица - Масленица 2014 картинки
 Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на  вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки та пустилася з нею танцювати до непритомності.
 У давнину Масляну святкували так: робили з соломи ляльку Масляну, наряджали в жіночий одяг і з піснями носили по селу. Через тиждень, так само з піснями, танцями везли в поле і розвіювали на вітрі. Вважалося, що таким чином розлітаються і труднощі, і біди, і печалі. Іноді солом'яну ляльку спалювали, щоб божественний вогонь злився з земним вогнем, а заодно знищив старе, непотрібне, нещасне. Спалюванню Масниці, як кульмінаційного моменту, передував цілий тиждень святкування. Кожен день мав свою назву і зміст.

20 лютого 2014 р.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

 Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому щорічно 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.
 Наша українська мова всім світом  визнана за одну з найзручніших, наймелодійніших мов. А ще наша мова дуже давня. Без неї неможливо дізнатися про минуле, уявити майбутнє. Без мови неможливо усвідомити себе частиною народу, відчути свій зв'язок із предками.
   Українська мова є однією з найдавніших мов. Бажаєте пересвідчитись? Тоді дізнайтеся, чоми ми так говоримо?

18 лютого 2014 р.

Творча Шевченкіана "Моя стежина до Тараса" продовжується.
  Наш постійний і активний читач Голота Микита надіслав свій твір з роздумом про великого Кобзаря на нашу електронну адресу. Нас дуже тішить, що крім живого спілкування, набуває розвитку і віртуальне. Приєднуйтесь до кола наших друзів! 
  Ось кілька рядків з листа Микити:
"Т. Г. Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Т. Г. Шевченка - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами".

16 лютого 2014 р.

Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

АВТОРКА «ОВОДА»— ПЕРЕКЛАДАЧКА ШЕВЧЕНКА.

 У 1911 році в Лондоні вийшла невеличка книжечка на 66 сторінок -  «Шість ліричних поезій українця Тараса Шевченка і «Пісня про купця Калашникова» росіянина М. Лєрмонтова». Переклала цю книжечку на англійську мову Етель Ліліан Войнич — авторка знаменитого роману «Овод». Щоб зробити поетичний світ Шевченка ближчим англійському читачеві, письменниця додала, крім вступного слова, ще й нарис про життя Т. Шевченка, який займає в книжечці 18 сторінок дрібного друку. 


14 лютого 2014 р.

Цикл "За народним календарем".

15 лютого - свято Стрітення.

Сретение Господне Свято Стрітення запроваджене на честь події, коли  Божа Мати принесла Ісуса Христа до храму на сороковий день після народження. Воно відзначається 15 лютого.У народі це свято вважають часом зустрічі зими і літа.  З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав».
 У цей день у церквах святять воду і «громничні» свічки. Їх ставлять перед образами, щоб оберегти  людей і худобу від грому. Стрітенською водою лікують хворих, кроплять і напувають худобу, бджіл, щоб добре велися.
 Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода ніби помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око. 
  Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
  Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю. 
Народні прикмети:

*  Коли на Стрітення відлига – буде рання і тепла весна; сніг – дощова і довга; заметіль – пізня і холодна; не видно сонця – будуть суворі морози.
* Якщо вранці випав сніг – на врожай   ранніх хлібів, якщо у полудень – врожай буде середній, увечері – недорід.
* Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів мед.  
* Якщо на деревах іній – зародить добра гречка і бульба. 
* Якщо на Стрітення півень води нап’ється, то на Юрія ( 6 травня) кінь напасеться.

Галілео Галілей  -  італійський вчений, великий фізик і астроном. 

15 лютого - 450 років.

 Це була дивовижна людина, яка вміла із, здавалося б, незначних явищ робити дуже важливі висновки. Він спостерігав, як гойдається люстра і маятник, як падають різні тіла, як котиться кулька по горизонтальній і похилій площинах, і відкрив важливі закони, які управляють всяким рухом, в тому числі рухом небесних світил. Одного разу Галілей дізнався, що в Голландії винайдена зорова труба.
« А чи не можна таку трубу направити в нічне небо ? » - подумав вчений.

13 лютого 2014 р.


14 февраля - День святого Валентина.

   Люди всего мира 14 февраля отмечают День святого Валентина (День всех влюбленных). Считается, что этот праздник отмечают уже более 16 веков.
  В 269 году римский император Клавдий II запретил своим легионерам жениться, чтобы семья не отвлекала их от военных дел. Но нашелся единственный во всем Риме христианский проповедник Валентин, который сочувствовал влюбленным и старался им помочь. Он мирил поссорившихся возлюбленных, сочинял для них письма с признаниями в любви, дарил цветы молодым супругам и тайно венчал легионеров — вопреки закону императора.  

 Клавдий II, узнав об этом, велел схватить священника и бросить его в тюрьму. Но и там Валентин продолжал творить добрые дела.  Он влюбился в слепую дочь своего палача и исцелил ее. А произошло это так: перед казнью молодой священник написал девушке прощальную записку с объяснением в любви, подписанную: «От Валентина». Получив эту весточку, дочь тюремщика прозрела. Валентина казнили 14 февраля 269 года. С этих пор люди отмечают этот день как праздник влюбленных.
  Расскажите своим родителям, братикам и сестричкам, как вы их любите!!!

Дарю тебе своё сердечко

         Я сердечки на картинке
Маме с папой подарю.
Пусть расскажут валентинки,
Как я сильно их люблю!

Все подружек и друзей,
Всех своих учителей
Очень-очень я люблю,
Валентинки им дарю.

Пусть сердечко на картинке
Ярким пламенем горит.
День cвятого Валентина -
Праздник счастья и любви!
                                              
  Знаете ли вы, что...

12 лютого 2014 р.

Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

Новий жупан.

  Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
  Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
Як? Який жупан?
Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, я й мірку знімав із вас.
Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
  Шевченко віддав гроші і заспокоївся. 

11 лютого 2014 р.

Продовжується творча Шевченкіана "Моя стежина до Тараса".

 Дуже зворушливий твір про Кобзаря написав наш читач Протас Денис (11років). Хлопчик розповів про своє захоплення  поетом як людиною, про знайомство з Шевченко - художником, патріотом і просто мужньою людиною. Ось декілька рядків:
"Мені подобаються його твори та малюнки, але насамперед він подобається мені як людина. Навіть, коли його арештовували і давали наказ не малювати та не писати, Шевченко завжди намагався не залишати своє покликання. Тому у в'язниці він написав дуже багато патріотичних творів. Тарас Шевченко був духовно дуже сильною людиною, навіть після смерті батька та матері не склав руки, як зробили б інші"...

10 лютого 2014 р.


             11.02.14 - 120 лет В.Бианки.                                        
Лесной сказочник.

  Бианки Виталий Валентинович - известный детский писатель, открывший мир леса для многих юных читателей.
  Любовь к природе Виталию Валентиновичу привил с детства отец, известный ученый-орнитолог, директор Зоологического музея. Бианки часто называл своего отца главным «учителем леса».
 Бианки написал большое количество детских сказок и рассказов о повседневной жизни животного мира, порой придавая героям человеческие черты, но не преувеличивая и не добавляя сказочных моментов. Многие рассказы - это заметки из жизни самого Виталия Валентиновича. Вся его жизнь была связана с лесом, с природой.
Милая белочка - Животные. Gif  


Самой знаменитой книгой Бианки В.В. о мире животных стала его добрая и гуманная "Лесная газета". Это была первая такая книга в мировой литературе. Она до сих пор остается непревзойденной как по оригинальности формы, так и по насыщенности содержания. Другой подобной не было и нет. Интересно? Прочитайте!!!

 Сонечка Ефремова сама читать пока не умеет, но с удовольствием слушает рассказы про животных.









Твій добрий друг.
11 лютого - 100 років Л.Письменній.

 Лариса Михайлівна Письменна — українська письменниця, автор дитячих казок, оповідань. Вона народилася 11 лютого 1914 року в сім`ї сільського фельдшера і вчительки в селі Чоповичі (тепер Малинського району Житомирської області). Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури. Після Великої Вітчизняної війни працювала в Кемерівській області завідуючою дитсадка. З 1956 року Лариса Письменна — член спілки письменників СРСР. За збірку «Тисяча вікон і один журавель» письменниця нагороджена премією Лесі Українки. Померла Л.Письменна 20 лютого 1992 року. 

  Оповідання та повісті письменниці нерідко наповнені фантастичними сюжетами, які надають творам загадковості і захопливості.

9 лютого 2014 р.

"Моя стежина до Тараса".
 Під такою назвою проходить в нашій бібліотеці дитяча творча Шевченкіана.
 Діти малюють ілюстрації до поезій Шевченка, те, що запало їм в душу, що визиває сум, сльози, чи, навпаки, світле піднесення...






Дуже красиву картину, намальовану на холсті, для перегляду принесла Резниченко Аня.



 Не забуває про нас і наша постійна читачка Катя Лушпа. Ії малюнки до віршів "Плавай, плавай, лебідонько...","Тече вода з-під явора", "Сонце заходить, гори чорніють"    викликають щире захоплення.













8 лютого 2014 р.

Великий в усьому.

Дмитро Менделєєв. 180 років.

8.02.1834-1904
  Шановні друзі! Напевно, ви багато знаєте про цю велику людину. Ми пропонуємо вашій увазі декілька цікавих фактів із життя вченого.
  Дмитро Іванович Менделєєв, який відкрив періодичну таблицю хімічних елементів і стояв біля витоків науки про вимірювання - метрології, мав рідкісне, як тепер прийнято говорити, хобі - він любив робити валізи. Одного разу, коли вчений прийшов до магазину купити необхідні матеріали, один з покупців, побачивши бородатого Менделєєва, запитав господаря магазину :
 - Хто це такий?
 - Це людина дуже відома. Його всі знають,  - відповів господар. - Прекрасний майстер чемоданних справ пан Менделєєв.

6 лютого 2014 р.


Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.
В Києві, на Приорці.
 Шевченко дуже любив дітей. Живучи в 1859 році в Києві на Приорці, поет дуже здружився з дітворою. Діти бігли за ним і кричали:
— Дядьку, розкажіть нам ще одну казочку!
По обіді поет ішов у сад, лягав під яблунею і кликав до себе дітей. Вони лазили по ньому, пустували.
Кого люблять діти, — казав про себе поет, — той не зовсім ще поганий чоловік.
 Якось наймичка Оришка, перучи одяг, знайшла гроші, про які Шевченко забув, і він на ці гроші влаштував для сусідських дітей «бенкет». Пішов на базар, накупив силу іграшок та ласощів, ледве доніс. Двір посипали свіжою травою, дітвора раділа, гралася, качалася по траві, поет теж радів. По обіді перекупка привезла цілий візок яблук, груш, пряників, бубликів. З двору «бенкет» перейшов на вигін. Посходилися дорослі й говорили:
Оцей старий, певне, божевільний!
 Шевченко бігав разом з дітьми, повчав їх, сміявся, змагавсь із хлопцями.



4 лютого 2014 р.

5 лютого виповнилося би 90 років Олександру Матросову - одному з найвідоміших героїв Великої Вітчизняної війни.

"Подвиг цей  буде в пам'яті жити

І в наших серцях горіти!

Тих, хто з ворогом був готовий розділити,

Порівну тільки смерть! "

Кім Добкін
   О.Матросов народився в місті Дніпропетровську. Рано втратив батьків і виховувався в Ульяновському дитячому будинку. Закінчив сім класів. Був помічником вихователя в Уфімській трудовій колонії.
   Під час Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 років) у вересні 1942 року був призваний до лав Червоної Армії і направлений до Краснохолмського військово-піхотного училища. У листопаді 1942 року разом з іншими курсантами-комсомольцями добровольцем пішов у діючу армію. 23 лютого 1943 року гвардії рядовий 254-го гвардійського стрілецького полку 56-ї гвардійської стрілецької дивізії А.М.Матросов під час бою з німецькими фашистами у села Чорнушки Локнянського району отримав наказ командира знищити ворожий дзот. Йому вдалося під вогнем противника прорватися до дзоту. Але, витративши всі патрони і гранати, він прийняв єдино можливе в тих умовах рішення: закрив амбразуру ворожого дзоту своїм тілом, забезпечивши можливість радянським воїнам продовжити наступ і зайняти вказану командуванням місцевість.
  Звання Героя йому було присвоєно посмертно 19 червня 1943року.


Дуже цікаве оповідання про нашого героя-земляка написав відомий письменник Євген Білоусов. Прочитайте, не пожалкуєте!












3 лютого 2014 р.

Автор химерних казок

4 лютого - 135р. В.Королів-Старому.


  Василь Королів-Старий — це псевдонім українського письменника-казкаря Василя Костянтиновича Короліва. Відомий український дитячий письменник А. Костецький зробив припущення, що додатком „Старий” В. Королів хотів підкреслити, „що він начебто такий-собі сивобородий дідусь, який малим онучатам розповідає всілякі химерні казочки. А втім — не виключені, звичайно, й інші інтерпретації вибору псевдоніма”.
  Майбутній письменник народився 4 лютого 1879 року в мальовничому селі Ладані. З дитинства захоплювався українським фольклором, творами Тараса Шевченка та Миколи Гоголя. Закінчив Полтавську духовну семінарію, однак священиком не став, а здобув професію ветеринарного лікаря, працював за фахом і пробував сили в літературі.Та найповнiше розкрився талант письменника в збiрцi казок "Нечиста сила", яка основана на фольклорному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі – ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на Івана Купала на Лисій горі під Києвом, казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст...

       Прочитайте книгу Королів-Старого, як це роблять ваші друзі та знайомі.











2 лютого 2014 р.

Лірик і громадянин.

3 лютого 2014р. - 150 років В. Самійленко.


Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач — таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Друкуватися почав у 80-х роках позаминулого століття в галицьких журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда» під псевдонімом В. Сивенький.  Центральною темою творчості поета була доля рідного краю, пристрасне бажання бачити його вільним і щасливим. Іван Франко характеризував Володимира Самійленка як людину доброзичливу, з почуттям гумору, великого знавця людської душі. 
Чому у творця був такий псевдонім?
Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

Усі ви знаєте Т.Шевченка як поета, письменника, художника. Може, наступна інформація вам невідома?

ШЕВЧЕНКО — АВТОР ПІДРУЧНИКІВ.

  У 1858-1860 роках на Україні почався рух за просвіту широких мас населення. В ряді міст   було   організовано   недільні   школи. З'явилися і перші українські букварі: «Граматка» П.Куліша, а в Полтаві книжка О.Строніна. Остання книга не задовольнила Т. Шевченка, який гаряче відгукнувся на цей почин і раніше Строніна склав свій «Южно-русский буквар». Після букваря Шевченко гадав скласти й видати «Арифметику», «Етнографію» і «Географію», «Історію України»: «Якби Бог поміг оце мале діло зробити, то велике і саме зробиться», — писав він 4 січня 1861 року. Однак смерть перешкодила поетові виконати цей задум. Вийшов тільки «Буквар», який Шевченко встиг розіслати по Україні. 

1 лютого 2014 р.

 Байкар - бібліотекар.
2.02.14 - 245р. Івану Крилову.
  Всі знають І.Крилова як відомого байкаря. А ось те, що він був професійним, досвіченим бібліотекарем, відомо не всім.
  ...У 1812 р. Крилов поступає працювати в Імператорську Публічну бібліотеку. Це кардинально змінило його спосіб життя. Він відмовляється від своєї пристрасті - карткової гри, більше не міняє місця служби. Він прослужив у бібліотеці 29 років - спочатку помічником бібліотекаря, потім бібліотекарем і, нарешті, завідуючим Російським відділенням. У цей період основним завданням бібліотеки було саме створення фонду книг російською мовою, і Крилов активно цим займався.