Милі та повчальні віршики Платона Воронька, які варто читати діткам в дитинстві.

Більшість українців знає його неповторну дитячу поезію, хоч  він писав і «дорослі» вірші. Більше того – саме за них отримував численні літературні премії.

Народився поет 1 грудня 1913 року на Сумщині.

Неординарним є і життєвий шлях творця – він очолював підривників у партизанському загоні Сидора Ковпака.

Ми пропонуємо згадати наймиліші з віршиків, написаних Платоном Вороньком.

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.   

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

КІТ НЕ ЗНАВ

Падав сніг на поріг,                                

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,                      

А пиріг водою стік.  

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.                      

КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня

— Треба в школу йти щодня.

І прикинулось умить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

— Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста.

Кошеня кричить: «Ніколи!

Краще я піду до школи!»

ДІДІВ ПОРТРЕТ

Ми ліпили сніжну бабку,

Поки вечір наступив.                           

А вночі високу шапку

Й вуса іній наліпив.

Підійшов Омелько-дід,

Усміхнувся: — Все, як слід:

Шапка, вуса, борода,

Ще й чуприна вигляда.

Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,

Мій портрет зліпили діти!

Вмить зібравсь Омельків рід:

— Справді, з баби вийшов дід!