Саме так ми пропонуємо зробити вам, наші любі читачі.

Вам всім подобається читати, але не менш цього вам ще подобається  грати в комп'ютерні ігри, чи не так? То чому б нам це не об'єднати?

В цій рубриці ви маєте змогу ознайомитися з першоджерелами ігор, прочитати книжки, взявши їх в бібліотеці, а вже потім безпосередньо прийняти участь в подіях.

Тож, починаємо...

 Колись давно - майже півтораста років тому, жила собі в Англії дівчинка на ймення Аліса Ліддел. Крім тата, мами, сестер, гувернантки й кицьки Діни, в Аліси Ліддел був улюблений і вірний друг - пан Чарлі. Він був професором найславнішого університету Англії - Оксфордського.

 Усе почалося з того, що одного спекотного літнього дня пан Чарлі вибрався з Алісою та її сестрами на прогулянку човном. Той день - 4 липня 1862  року - назавжди увійшов в історію світової літератури. Бо там, на воді, сидячи за веслами, Чарлі-Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй будь-коли траплялося чути. Так народився великий англійський письменник Льюіс Керрол.

 У казці мовилося про неї саму, Алісу: про те, як вона раз погналась була за білим кроликом - і опинилася в країні, зовсім неподібній до тої, в котрій жила з татом і мамою, з усіма своїми шкільними підручниками, приписами й правилами доброго тону.

 В тій чудернацькій країні всі звичні земні правила що не крок летіли шкереберть: птахи й комахи, риби й звірята, і геть фантастичні поторочі, і, звичайно ж, король із королевою (без королів-бо ніяка країна неможлива, навіть якщо вона Країна Чудес), - усі навперебій варнякали казна-що й чинили глупство за глупством, ніби зумисне заповзялися передражнювати все, чого Алісу було навчено - цебто всі її уявлення про те, яким має бути правильний світ.

 Навіть у крокет там грали цілком неправильно, а вже поводилися всі, без винятку, так, ніби зроду й не чули про добрі манери! 

А проте, хоч би які шалені пригоди не випадали Алісі, вона ні разу не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде далі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!