18 липня 2014 р.

СПІВЕЦЬ ПРЕКРАСНИХ ПОЧУТТІВ
Франческо Петрарка, італійський поет, голова старшого покоління гуманістів, один з найвидатніших діячів італійського Ренесансу.
 Народився 20 липня 1304 в місті Ареццо (Італія).
Він був вихідцем із сім’ї нотаріуса і повинен був продовжувати справу батька, але право мало займало його. До того ж після смерті батька Петрарка за заповітом отримав тільки рукопис Цицерона. Відсутність коштів для існування змусило його стати священиком.
 Поселившись в Авіньйоні і прийнявши духовний сан, Петрарка вперше зустрів свою кохану, Лауру, якій в наслідок присвячував свої знамениті сонети. Лаура була для нього об’єктом поклоніння і чистої платонічної любові. Незважаючи на те, що бачилися вони всього кілька разів і не були по-справжньому знайомі, Петрарка проніс це почуття через все життя. Навіть після того як життя Лаури забрала епідемія чуми, Петрарка ще десять років оспівував її.

 Повага до жінки – ось з чого починається повага до людини взагалі. Повага до жінки, жінки-матері, сестри, коханої. Мати Ф.Петрарки померла рано. Їй він присвятив один із перших своїх віршів. У ньому було 38 рядків. Саме стільки, скільки років прожила красуня Елета. На схилі віку він пише про неї в одному з листів: «Найкраща з матерів, яких я будь коли бачив».
 Петрарка не тільки писав вірші і поеми, але також був винахідником скелелазіння. Поет відомий першим офіційно зареєстрованим сходженням (зі своїм братом) на вершину Мон-Ванту (1912 метрів над рівнем моря), що сталося 26 квітня 1336 року.
 Петрарка у віці 40 років він тяжко захворів і впав у стан летаргічного сну. Отямився поет буквально напередодні похорону, після чого прожив ще 30 років.

Немає коментарів:

Дописати коментар