Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року "Загальної декларації з прав людини". Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини.
   "Загальна декларація прав людини" проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.
    "Загальна декларація прав людини" - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
    Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

Бібліотека рекомендує: 

до ювілею величної людини

150 років Борису Грінченко

9.12.1863 - 1910

   Шановні наші читачі! Якщо ви не знайомі з творчістю Бориса Грінченка або давно не перечитували його творів, то у вас є нагода  і можливість це зробити. 

ДОРОГИЙ ДРУЖЕ!

    Ці казки, які ти берешся прочитати, написав багато років тому письменник Борис Грінченко, який увічнив своє ім'я, пишучи для дорослих та дітей вірші, оповідання, повісті; який записував у народі і видав збірниками твори, які люди тримали в своїй пам'яті: думи, казки, фантастичні оповіді, пісні. Він вивчав і досліджував нашу рідну українську мову: створював для дітей шкільні підручники, писав статті, це під його редакцією і завдяки його праці ще до революції вийшов у світ славнозвісний чотиритомний "Словник української мови". Борис Грінченко багато трудився і як учений, і як перекладач з інших мов, боровся за українську школу.

Любі друзі!

  Наша бібліотека підготувала для вас дуже цікавий книжково-ілюстративний перегляд " За народним календарем". Тут ви зможете ознайомитися з літературою по всім святам українського народу. Розпочинаємо, зрозуміло, із зимового циклу.

  Також цікаву, найоперативнішу інформацію ви можете знайти на нашому блозі.

 

  

 Отож, приходьте до бібліотеки або заходьте на блог - ми раді вас бачити!!!

 Залишайте свої відгуки, побажання - і ми будемо вам вдячні.

6 грудня – канун святої Катерини.

   Свята великомучениця Катерина з Олександрії була вродливою, освіченою і багатою. 

  В 17 років від роду вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала вчення Христа. За наказом імператора Максиміана вона була замучена за віру. Дівчину катували кілька днів, вимагаючи, аби вона відмовилася від своєї віри. Та ангел зійшов з неба і припинив її муки. Дівчина загинула, але за великі страждання її шанують і до наших часів як святу великомученицю. 

7 грудня – Катерини (Великомучениці Катерини).

   В Україні святу Катерину шанували з давніх часів, ставлення до неї було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом «дівочої долі».

Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї. З днем пам’яті християнської святої Катерини в молоді, насамперед, пов’язане ворожіння.

 

Скільки в книзі голосів...

65 років Анатолію Костецькому

6.12.1948 - 2005 рр.

«Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики...» -  цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по - своєму, слухачів популярної радіопередачі «Пригоди славнозвісних книг» Анатолій Георгійович Костецький.       Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. Анатолій Костецький — автор понад п'ятдесяти поетичних і прозових книжок: «А метеликам весело», «Весняні дарунки», «Все про мене», «Лист до птахів», «Де літо живе?», «Батьки нас не розуміють», «Бюро знахідок», «Постукай у моє вікно», «Все — як насправді», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці» та інших.

   У віршах, казках, повістях-казках Анатолія Костецького вибудоване ціле місто з вулицями й провулками, узвозами і майданами, палацами і звичайними будинками. У ньому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують меткі, балакучі, ліниві, непосидючі сьогоднішні хлопчики та дівчатка.

  

    Друзі! Якщо ви не читали творів цього чудового автора, зайдіть до бібліотеки,погортайте книгу, і, може, ви впізнаєте там себе?..

Поет - лірик

(5.12.2013р.  О.Олесю - 135 років)

       «Поет — завжди казкар», — сказав якось М. Рильський. 

   Справді, казковий погляд на світ породжує щемне відчуття його краси, спонукає людину до творчості. Саме таке сприйняття дійсності було притаманне поетові Олександру Олесеві (справжнє прізвище — Олександр Іванович Кандиба), Від природи чутлива до краси душа малого Олеся жадібно вбирала в себе музику рідних полів, шовковий спів широких слобожанських степів, мелодії тужливих народних пісень, сповнених сльозами і гнівом. 

   Враження дитинства, проведеного на лоні чудової природи, в середовищі знедоленого сільського люду, стали тим здоровим грунтом, на якому росло в юній душі почуття любові до рідної землі, до рідного слова.

   Важке життя трудового народу, визискуваного чужими і своїми панами, чарівна українська народна пісня, краса природи рідного краю - це ті основні джерела, що живили поетичний світ О. Олеся не тільки в роки дитинства й юності, а й в час розквіту його поетичного таланту. 

Запрошуємо Вас залучитися до неповторного світу поезій О.Олеся.

Знати, щоб жити.

    Гарне здоров’я – це почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити: «Я живу – і це чудово»! Але останніми роками аналіз показників, що характеризують стан здоров’я молоді, виявляє вкрай несприятливу тенденцію.

  З давніх-давен казали: «Здоров’я, як і честь, треба берегти змолоду». Поки ти молодий і у тебе здорове тіло, цей дар потребує розумного поводження з ним. Втратити його легко, а повернути неможливо. Люди кажуть: «Є каяття та нема вороття».

Небезпек для здоров’я безліч, але епідемія ВІЛ/СНІДу має найбільш руйнівну силу, бо ця хвороба невиліковна.

Шановний друже!

    

Зайди до бібліотеки, візьми книгу з перегляду "Не спали своє майбутнє", погортай, почитай. Можливо,ти сможеш відкрити для себе щось нове, що стане для тебе у нагоді...

СНІД: подумай про майбутнє - обери життя!

Всім, всім, всім - і великим, і малим!!!

Тим, хто любить хорошу, смішну, веселу книгу!

До 100 - річного ювілею Платона Воронька

(1 грудня 1913 - 1988 )

 На галяві край доріжки 

Полетіли влучні сніжки, 

І почався білий бій, 

Закрутився у сувій. 

Закрутився, покотився, 

Під горою зупинився. 

Зверху сніг 

І знизу сніг, 

І ніхто узнать не міг, 

Де чиї стирчали ніжки. 

Ой, весела гра у сніжки!

Завітайте до бібліотеки, і Ви не пошкодуєте, що взяли до рук книгу Платона Воронька.

    Зустріч зі смертю, і не один раз, не вронила з поетових рук пера. А стрічався він з нею ще хлопчаком при денікінцях, у сутичках з басмачами в Середній Азії, на Фінській війні, в ратних рейдах безстрашних ковпаківців. Тяжкого життєвого досвіду було вдосталь, аби зневіритися в усьому, віддатися на поталу скороминущості і марності усього сущого.

    Але світ поета, який почався з віконця присліпуватої батьківської хатинки, не дав зламатися осоружній долі.