21 листопада 2014 р.

ЛІТОПИС НАШОЇ БІДИ
22 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
 Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

горящая свеча
Пекельні цифри і слова 
У серце б’ють, неначе молот, 
Немов прокляття ожива, 
Роки ті чорні, голод...голод... 
У люті сталінській страшній 
Тінь смерті шастала по стінах. 
...мільйонів. Боже мій! 
Недолічилась Україна. 
В історії ж пером швидким 
Писались гімни і хорали, 
А ці пекучі сторінки 
З історії повикидали. 
В руках, що виростили хліб, 
Не залишили і зернини. 
Ні, рід наш в горі не осліп, 
Ти все згадаєш, Україно! 
Згадай усе ти, щоб воздать 
Близьким і дальнім людоморам. 
Хоч радість легше пам’ятать, 
Та треба пам’ятать і горе. 

Golodomor book cover.jpg



Гірко. Страшно. Сумно... Але це потрібно знати...

Немає коментарів:

Дописати коментар