ПОЕЗІЇ ЧУДОВИЙ ГЕНІЙ

15 ЖОВТНЯ - 200 РОКІВ М. ЛЕРМОНТОВУ

 Слова, винесені в заголовок, повною мірою стосуються двох величезних постатей світової літератури - Михайла Лермонтова і Тараса Шевченка. Адже у 2014 році ми відзначаємо 200-річчя з дня народження обох геніїв слов’янської літератури. Спеціалісти-літературознавці визначили цих поетів як великих духовних побратимів.

  М. Лермонтов першим у літературі підняв тему бунту особистості, яка відчуває свою гідність, проти недосконалості світу і ретельно розробив її у поемі «Демон». Селянський син Тарас, який змалечку сповна відчув усю гіркоту кріпацтва, також розумів такий «демонізм» і продемонстрував це у російськомовній поемі «Тризна». Шевченко любив Лермонтівський шедевр «Умирающий гладиатор», створив малюнок на цю тему та представив деякі схожі мотиви у поемі «Неофіти». Обидва поети тонко відчували красу природи, гармонію щоденного побуту й відтворили їх у лірично-музичних шедеврах «Садок вишневий коло хати» та «Когда волнуется желтеющая нива».  Як з’ясували літературознавці, Лермонтов знав українську мову, відвідував Україну і свої враження відтворив у вірші, присвяченому Марії Щербатовій – єдиній жінці, яка по-справжньому любила поета.

 Не підлягає сумніву, що коли б життя Лермонтова не обірвала безглузда дуель, його подальша творча доля безперечно зазнала б впливу Т. Шевченка – дійсно народного поета.

 І ще одна спільна риса для обох поетів - це неповторна музичніть їх творів! Існує багато пісень та романсів на слова М. Лермонтова та Т. Шевченка. І неймовірно красива мелодія до драми М. Лермонтова "Маскарад".