Всеукраїнський семінар «Через казку до реальності: роль бібліотеки у розвитку дитини».

Захід за такою назвою  відбувся 25 травня у нашому місті на базі ЦБС для дітей.

Завітали гості і до нашої бібліотеки-філії.

На ганку їх радо зустрічали дівчина-казка та літературні герої...

          ...які згодом провели квест по найвідомішим казкам.

Далі про свою роботу з найменшими читайликами-дошкільнятами розповіла спеціаліст Драбкіна Ірина Юріївна, яка також поділилася методичними "родзинками" та доробками.

Дуже зацікавилися наші колеги майстер-класом з організації "Солодких читань", який провела бібліотекар філії №13 Подгорнова Ольга Станіславівна. 

І наприкинці: наші гості нам про казку, а ми їм бубликів в'язку!!!

Все закінчилося на веселій, мажорній ноті.

В цей день матусю можна привітати віршиком...

...або таночком та подаруночком, зробленим своїми рученятами. А ще показати, які в мами помічники ростуть.

Ось таке сімейне, лагідне свято пройшло в нашій бібліотеці.

Готуємось до літніх читань.

 Нові назви. Нові автори. Нові пригоди.

Нема часу сумувати!

Для молодшого шкільного віку.

Для середнього та старшого шкільного віку.

Цікаві факти про рудоволосого непосиду Петрика П’яточкина.

«Неможливо не гасати, не плигати, не скакати…» — хто почув бешкетну пісеньку Петрика П’яточкина, ще довго її наспівує. Ще б пак: слова й мелодія у ній такі ж веселі й енергійні, як і сам виконавець. Приготуйся: зараз будемо відкривати цікаві факти про найвідомішого мультяшного фантазера й зірвиголову!

«Винахідник» П’яточкина — кібернетик?

Мультфільм «Як Петрик П’яточкин слоників рахував» вважається культовою стрічкою і є однією з найвідоміших робіт української анімації. Його відзняли у 1984 році на студії «Київнаукфільм». А сценарій для нього написала та й, власне, вигадала самого персонажа — дитяча письменниця Наталя Гузєєва.

Народилася «мама» Петрика П’яточкина в Києві. У рідному місті вона вступила до університету на спеціальність «Структурна лінгвістика» при факультеті кібернетики.

Після закінчення вишу Наталя Гузєєва залишилася працювати в університеті за фахом. А весь вільний час присвячувала письменництву — створювала дитячі казочки. Й одного разу принесла свої літературні твори у державну анімаційну студію «Укранімафільм». Тут на Наталю Гузєєву чекав успіх: режисеру дуже сподобалася одна з історій, і він погодився її екранізувати, щойно авторка напише сценарій.

Так розпочалася творча діяльність Наталі Гузєєвої як сценариста дитячих анімацій. А її дебютом став мультфільм «Капітошка». Так-так, історію про Вовченя, що хотіло стати злим, й веселу крапельку літнього дощу, що цього не допустила, вигадала теж вона!

А вже за чотири роки була відзнята наступна анімаційна стрічка за її сценарієм — про Петрика П’яточкина.

Ці найперші дві роботи стали знаковими для творчості Наталі Гузєєвої та принесли їй визнання й популярність.

Але на цьому історія про П’яточкина не закінчилася. Популярність мультфільму за сценарієм Наталі Гузєєвої була шаленою, тому упродовж наступних років дитяча письменниця видала ще не одну книгу про цього героя: «Петрик П’яточкин і Дід Мороз», «Петрик П’яточкин і весела метушня», «Двадцять три образи Петрика П’яточкина», «Петрик П’яточкин і Місячна Фея»…

А от «найсвіжіший» твір Наталі Гузєєвої з головним героєм Петриком — це  «Любов та 17 страждань Петрика П’яточкина», який вийшов у 2017 році в харківсько-київському видавництві «Час майстрів».

Отож, пропонуємо усім: і дорослим, і малим получити неймовірне задоволення, прочитавши ці книжки і переглянувши (в котрий раз!) цей чудовий мультфільм.

Кажуть, що понеділок - важкий день. Але не для нас. 

До бібліотеки завітала зграйка маленьких читайликів разом із мамами.

Вони захоплено гортали книжечки, бавилися з іграшками, бігали, метушилися, освоювали бібліотечний простір...

А бабусі могли почитати журнали та газети, доки внучата малювали та знайомилися з новими для себе книжками...

12 квітня — спільне свято всіх землян — невгамовних мрійників і впертих винахідників, що завжди прагнули злетіти в небо, немов птахи. Висота потрібна була людству, аби зорієнтуватися в просторі, зрозуміти, де ми знаходимось та чи маємо сусідів у космосі. Нині гіпотези про пласку Землю, черепаху та слонів здаються нам смішними і недолугими. Та скільки людей присвятили свої життя науці, аби розвінчати міфи навколо Землі, — цілі покоління!

Ми вже готові до зльоту. А ви?

Символи сонця.  Найвідоміші писанки світу.

Українці споконвіків із повагою ставляться до великодніх яєць: дбайливо розписують, освячують в церкві та дарують близьким. Шанують та люблять писанку й за кордоном. Не дивно, що багато міст і сіл по всьому світу прикрашають пам’ятники цим великоднім символам. 

Пам’ятник писанці, Вижниця, Україна.

Триметровий пам’ятник великодньому яйцю з’явився 2012 року в місті Вижниця Чернівецької області. Писанка виготовлена з бетону, морозостійкої плитки та природних матеріалів. Розписували яйце в гуцульському стилі студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва. 

Музей писанкового розпису, Коломия, Україна.

Великодні яйця — не лише їжа, але й основа для створення справжніх мистецьких витворів. Як от Музей «Писанка» в Коломиї на Івано-Франківщині. Це єдиний музей писанкового розпису в світі й найбільша писанка на Землі. Висота споруди у формі яйця — 13,5 м, діаметр — 10 м.

Колекція музею налічує 12 тисяч писанок. Тут є великодні яйця не лише з України, але й з Пакистану, Індії, Франції, США, Шрі-Ланки, Чехії, Польщі… Також серед експонатів музею є писанки з підписами відомих політичних діячів України.

Missis Pysanka, Вергевіль, Канада.

Перший у світі пам’ятник українській писанці, зведений у 1975 році, височіє в містечку Вергевіль — серці канадської провінції Альберта, яка стала батьківщиною для тисяч українських переселенців.

Байдуже пройти повз цю велетенську конструкцію нікому точно не вдасться. Ще б пак! Писанка важить 2 тонни, складається з 7000 елементів та ще й виконує функцію флюгера. Дев’ятиметрове яйце обертається на штоку, вказуючи напрямок вітру. Висота пам’ятника — понад 20 м.