Любі читайлики!

Чи знаєте ви, що наше рідне місто Дніпро (Дніпропетровськ) святкує "круглу" дату - 240 років?

У нас в  бібліотеці з цієї нагоди була проведена історична подорож "Де починається моя Батьківщина". Відвідувачі із задоволенням ознайомилися з книжками про Дніпропетровщину: з розповідями про сиву давнину, про відомих людей, про талановитих дітей та сьогодення міста.

А на цій сторінці ми пропонуємо вам цікаву інформацію про селище Діївка, яке розташоване недалеко від нашої бібліотеки.

Зимівник козака Дія.

У другій половині вісімнадцятого століття на землях нашого краю відбувались досить таки складні економічні та політичні процеси. У ці часи швидко заселяються землі понад річками Дніпром, Оріллю, Самарою, Кальміусом. Тоді ж виникають нові поселення і розбудовуються великі села і зимівники, що виникли раніше.

На землях, де розташоване село Діївка, з незапам'ятних часів були поселення, зимівники і хутора військової старшини з недалеко розташованої фортеці Нові Кодаки.

У 1775 році старшина Максим Дій, з дозволу новокодацького полковника завів тут свій зимівник і заснував велике, як на той час, господарство. Було воно на місці, де тепер знаходиться 5-а міська лікарня.

Йшли роки. У 1775 році був знищений останній острівець козацької волі – славна Запорозька Січ, а її землі поділені, як писав Тарас Шевченко, між байстрюками Катерини.

 У 1798 році Діївка була переведена до державних селищ, але як у козацькому поселенні, на наших землях не було кріпацтва... У цей час тут налічувалось близько 100 душ населення (треба зауважити, що за звичаєм того часу переписували лише представників чоловічої статі).

 У 1812 році в селі була збудована кам'яна церква з дерев'яною дзвіницею на честь Воздвиження Хреста Господнього (Хрестовоздвиженська церква). Дерев'яну дзвіницю в 1913 році замінено на цегляну.

 У 1913 році за рішенням діївської громади і на її кошти на місці першого поселення була збудована діївська лікарня (в наші часи лікарня № 5), при розташуванні корпусів якої було вирішено зберегти груші — живих свідків давнини. На жаль, вберегти їх не вдалося.

Діївка розросталась. В 1895 році було відкрито на залізниці однойменний роз'їзд, котрий з розвитком промисловості губернського міста був перетворений на вантажну станцію.

Тепер про Діївку між старими жителями, та й то не всіма, лиш коли-не-коли згадається в пісні:

«Проїхав станцію Діївку, 

Ще й Криничанський котлован

На полустанку зостановився 

Сказав: «Дівчинонько, прощай!”

                                   Микола Носенко