Показ дописів із міткою Ріднокрай. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Ріднокрай. Показати всі дописи

16 квітня 2021 р.


Друзі! Ми пропонуємо вам віртуальну подорож нашим містом. 
Дайте відповіді на питання. Цікаво та пізнавально це робити в сімейному колі з дорослими або з друзями. 




До речі,  інформація є в цих книжках:

І перше ж питання таке: як зараз називається наше місто і які вулиці або проспекти змінили свою назву? (назвіть хоча б декілька).

  • чиє ім'я носить головний проспект міста? 
  • які пам'ятники ви бачили (знаєте)?
  • хто такий Олександр Поль?
  • які музеї та театри вам вже відомі?
  • поясніть, чому Ботанічний сад називають музеєм природи просто неба?
  • якими видами спорту можна займатися в нашому місті?
  • які парки міста вам відомі?
                Остання перевірка: вікторина "Дитячий парк".
Якщо ви правильно дасте відповідь на запитання, то, склавши букви, прочитаєте ім'я засновника дитячого парку.

1. Як раніше називався парк Глоби?
  А) Центральний
  Л) Чкалова
  Н) Зелений острів

2. Яка найпримітніша пам'ятка парку?
  Н) дитячий майданчик
   И) кінолекторій
  А) залізниця

3. У якій частині парку знаходиться пам'ятник його засновнику?
  З) на заході
  Т) в центрі
  К) біля входу 

4. Яке дерево росте біля пам'ятника?
  И) сосна
  О) клен
  А) дуб

5. Які птахи живуть на ставку?
  Р) лебеді
  Т) страуси
  Н) жайворонки

6. Як називається скульптурна композиція в центрі озера?
  А) дитинство
  Я) хлопчик на шарі
  Ь) маленький принц
  

6 листопада 2020 р.

 Дмитро Яворницький. "Козацький Батько" з Січеслава-Дніпра.

6 листопада - 165 років від дня народження

Його ще за життя називали "характерником" та "Нестором Запоріжжя". Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам`ять народу.  

Це ім'я овіяне легендами. З ним пов'язані малоймовірні, на перший погляд (для тих, хто не знав близько вченого), пригоди при розшуках залишків козацької старовини. Копіткий збирач народних переказів і спогадів, він сам став героєм багатьох з них. 


Його знало і щиро поважало чимало людей. Дружбою з ним пишались. Яскраві публічні виступи на історичну тематику, цікаві, часом інтригуючи публіцистичні та наукові твори - все це приваблювало до нього. Чуйність, відвертість і доброзичливість були характерними рисами дослідника. 



Протягом довгого життя у Д. І. Яворницького існувало і немало недругів, заздрісників, переслідувачів-урядовців. Деякі з них потім досить вдало використали популярність і славу вченого в своїх корисних інтересах. 

Але, незважаючи на ніякі перешкоди, вже в кінці минулого століття зійшла його зірка, коли він набув широкої відомості на Україні - на любій серцю батьківщині, де за палку пристрасть до історії Запорізької Січі трудові люди нарекли Дмитра Івановича "запорізьким батьком".


Відомий факт, що визначна картина І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" була намальована з "подачі" Д. Яворницького. 

Він був головним історичним консультантом митця під час написання картини та його особистим другом. 


Рєпін зобразив його у вигляді писаря.  Щоб вичавити в похмурого Яворницького усмішку для цього образа, Рєпін дав йому почитати журнал з карикатурами.

Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про увічнення пам’яті академіка Д.І. Яворницького" від 11 жовтня 1940 р. його ім’я було надане Дніпропетровському історичному музею.

У 1995 р., з нагоди 140-річчя від дня народження академіка, на його могилі було встановлено пам`ятник, споруджений за народний кошт.

В 2016 році центральний проспект міста Дніпра було перейменовано на проспект Дмитра Яворницького, що є абсолютно невипадковим навіть з точки зору на те, що значна кількість архітектурних споруд на проспекті пов`язана з ім`ям видатного вченого, і там знаходиться місце його довічного спочинку. 

13 жовтня 2020 р.

                
 Район, де знаходиться наша бібліотека і де ми живемо, носить назву Новокодацький.
Колись тут було поселення козаків. 

Новий Кодак виник приблизно в 20-ти кілометрах вище Старого Кодака за течією Дніпра. Точна дата його заснування невідома; називають зазвичай 1645 або 1650 рік. 
Уже наприкінці XVI — на початку XVII століття поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством.  
За півтора століття Новий Кодак став "паланочним містом", центром Кодацької паланки Війська Запорізького.  

Значення Нового Кодака як міста перевозу через Дніпро — останнього перед Дніпровими порогами, було надзвичайне велике. Майже всі торговці солі, що йшли з Січі і Криму до Руського князівства (Гетьманщина) і Московщину, а також подорожні до Дону йшли через Кам'янський перевіз.
З 1734 року, після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в межах Запорізьких вольностей поступово збільшується. За відомостями Феодосія (Макаревського), близько 1750 р. Новий Кодак іменувався "містом паланочним", тут знаходилися паланочний полковник, осавул і військова канцелярія Кодацької паланки, соборна церква св. Миколая з двома священиками.
У 1770 р. в Новому Кодаку спостерігали явище чудотворної ікони Богородиці, яка потім отримала назву "Новокодацької" і була перенесена в Самарський Пустинно-Миколаївський монастир.

Після заснування Катеринослава Новий Кодак поступово занепав.  Остаточну крапку в історії Нового Кодака як міського центру поставлено 3 липня 1795 року: Катерина II видала указ - "суміжне містечко" Нові Кайдаки приєднати до Катеринослава. У наступному, XIX столітті, Новий Кодак перетворився в село, і тільки в 1900-1910-х рр. став західним районом Катеринослава. Зараз це селище Нові Кайдаки.

10 листопада 2016 р.

Легенди Дніпра: секрети Безп'ятої балки в Діївці.

Так балка выглядит сегодня. Фото Днепр вечерний
 Біля колишнього села Діївка (нині - частина Новокодакського району Дніпра), відразу під Сухачівкою, є балка з дивною назвою Безп'ята. Тільки тепер вона називається Кринична. Балка як балка, не дуже глибока, не дуже довга. Але про неї в народі чомусь склалася маса легенд.
Легенда про балку з'явилася в історіях Яворницького.
 Дмитро Яворницький в "Катеринославських губернських відомостях" за 1889 рік опублікував статтю, в якій наводить розповідь якогось діда про створення світу, пов'язану з балкою Безп'ятою. Згідно з цим оповіданням, Бог створив спочатку теля, потім порося, нарешті дитину, кинув їх через тин - вони і побігли. А чорт, дивлячись на це, сидів і думав, щоб і йому створити таке, щоб "поїло божий витвір". 

8 вересня 2016 р.

Любі читайлики!
Чи знаєте ви, що наше рідне місто Дніпро (Дніпропетровськ) святкує "круглу" дату - 240 років?
У нас в  бібліотеці з цієї нагоди була проведена історична подорож "Де починається моя Батьківщина". Відвідувачі із задоволенням ознайомилися з книжками про Дніпропетровщину: з розповідями про сиву давнину, про відомих людей, про талановитих дітей та сьогодення міста.
А на цій сторінці ми пропонуємо вам цікаву інформацію про селище Діївка, яке розташоване недалеко від нашої бібліотеки.
Зимівник козака Дія.
У другій половині вісімнадцятого століття на землях нашого краю відбувались досить таки складні економічні та політичні процеси. У ці часи швидко заселяються землі понад річками Дніпром, Оріллю, Самарою, Кальміусом. Тоді ж виникають нові поселення і розбудовуються великі села і зимівники, що виникли раніше.
На землях, де розташоване село Діївка, з незапам'ятних часів були поселення, зимівники і хутора військової старшини з недалеко розташованої фортеці Нові Кодаки.

19 квітня 2016 р.

Для наших читачів, які цікавляться історією рідного краю, була проведена година цікавої інформації "Мій край - історії скарбниця". 
Наша бібліотека багата на книжки данної тематики як для молодшого шкільного віку, так і старшого. Тут є і історичні нариси, і розповіді про визначні місця та відомих людей, і художні твори дніпропетровських поетів та письменників, які стали відомі далеко за межами України. 
Іншу, не менш цікаву інформацію, можна знайти на нашому блозі в рубриці "Ріднокрай".
Звертайтесь! 
Наші постійні читачі - Гуменна Валя та Ліля і їх мама Тетяна Миколаївна - вибрали собі книжки. 
А ви?..

18 квітня 2016 р.

 Продолжаем рассказ об истории жилмассива  Красный Камень.
Современные названия жилмассивов возникли немного позже их официального основания. Проектное название района было «Диевский», - по названию древнего поселения, основанного как зимовник в середине XVIII века. Затем новый крупный жилой массив официально назвали «Петровский» по фамилии политического деятеля, в честь которого был назван Днепропетровск в 1926 г.
 Массив «Петровский» сразу планировался из трех «микрорайонов», названия которых определились в том же 1971 году. Это «Красный Камень», «Коммунар» и «Парус». Очень быстро их стали называть не микрорайонами, а отдельными жилмассивами. Первым по хронологии возник «Красный Камень». Затем каждые три года возникал новый район. В 1974 г. был заложен «Коммунар», а в 1977 г. – «Парус».
 Имя для жилмассива стало одним из самых романтичных за всю историю Днепропетровска. На фоне идеологически выдержанных названий городских районов и магистралей, название «Красный Камень» особенно выделялось. 
 Этимология данного топонима проста: от бывшего карьера, где когда-то добывали красный гранит. К празднованию 200-летнего юбилея Днепропетровска устроили красивый уголок отдыха. Бывший гранитный карьер был превращен в озеро с декоративным фонтаном. Диаметр озера – около 200 метров, глубина – от 6 до 20 метров, площадь водного зеркала – 2,5 гектара. Центральным элементом  стал фонтан «Юбилейный». В нем 200 струй (по числу лет городского юбилея), а главная струя поднималась на 30 метров. К сожалению, фонтан давно не работает, хотя лет 7-8 назад его после долгого простоя восстанавливали. Но порадовал взор горожан своими струями совсем недолго, всего один летний сезон.
(Из архива днепропетровского историка М. Кавуна).

4 березня 2016 р.

Красный Камень и Победа отмечают юбилей
В начале 2016 года исполняется 45-летний юбилей со времени основания двух крупных жилых массивов Днепропетровска – «Победа» и «Красный Камень».
Наша библиотека расположена на жилмассиве Красный Камень. И эта информация для всех, кому интересна история малой родины.

Точка отсчета истории жилмассива Красный Камень четко зафиксирована в местной прессе. Это небольшая заметка в газете «Днепровская правда» 1971 г.: «9 января. Около парка имени Ленина над Днепром закладывается фундамент девятиэтажного дома. Скоро трест «Днепрожилстрой» начнет воздвигать дом – первенец нового микрорайона. Там, где раньше были Диевские плавни, сейчас намывают песок. На протяжении четырех километров будет сооружено 420 тысяч квадратных метров жилья, школы, детские комбинаты, магазины, столовые».

Строительство новых жилмассивов стало своеобразной «архитектурной революцией» в районе традиционной одноэтажной застройки. Например, Красный Камень возник между двумя старинными поселениями – Диевка и Новые Кайдаки, основанными в XVII–XVIII веках. За 20 лет в этой зоне поднялись кварталы многоэтажных домов, где получали квартиры в основном рабочие близлежащих промышленных предприятий.
Большинство крупных жилмассивов Днепропетровска построили на территории, ранее свободной от застройки. Так же строили и «Красный Камень». Еще в начале 1970-х годов здесь были болота, поймы, а также горы промышленных отвалов.
(Из архивов днепропетровского историка М. Кавуна).

Далее будет...
Следите за нашими публикациями или приходите в библиотеку.