Чи знаєте ви, наші любі читачі, який зв'язок між Жюль Верном та Тінтіном, героєм популярних коміксів?

Сьогодні, в день народження відомого письменника, ми пропонуємо цікаві факти.

На честь 100-річчя Жуля Верна датська газета Politiken оголосила в 1928 році конкурс серед підлітків. Учасникам змагання потрібно було самотужки без супроводу дорослих обігнути земну кулю, правда не за 80 днів, як в романі Ж. Верна, а за 46 днів.

Витрати на дорогу на себе брали організатори. За умовами учасники могли вибрати будь-який вид транспорту, крім повітряного. На участь в конкурсі було подано кілька сотень заявок.

У конкурсі переміг п'ятнадцятирічний Палле Хулд, який працював клерком в автомобільному салоні. Він почав свою подорож 1 березня 1928 року і повернувся в Копенгаген вже через 44 дні. За цей час він встиг побувати в Англії, Шотландії, Канаді, Японії, Кореї, Китаї (Маньчжурії), СРСР, Польщі, Німеччині та інших країнах.

Хулд повернувся в Копенгаген на 44-й день, під шум і овації двадцятитисячного натовпу. На вулиці П. Хулда впізнавали по його штанам, кепці і довгому пальті.

Згодом він написав книгу про свою подорож. Хулд послужив прототипом Тінтіна, молодого і енергійного бельгійського репортера з характерним чубом, головного героя серії коміксів «Пригоди Тінтіна», над якими бельгійський художник Ерже працював з 1929 до кінця 1970-х років. Його незмінний супутник у всіх пригодах - білий фокстер'єр Мілу.

Також ці комікси були екранізовані.

А ще їх можна взяти в нашій бібліотеці.

                                                                                   

Чи є на світі хоч одна людина, яка б не любила мультфільми?

Відповідь однозначна: ні!

І це стосується як дітей, так і дорослих.

В 2002 році Міжнародною асоціацією анімаційного кіно 6 квітня було проголошено Всесвітнім днем мультфільмів.

І ми пропонуємо вам, любі читачі, переглянути улюблені стрічки, відпочивши від роботи та навчання.

Перейдіть за цим посиланням https://childlib16.blogspot.com/search/label на сторінку нашого блогу "Ви це бачили на екрані".

Там є багато цікавої інформації.

Цікаві факти про рудоволосого непосиду Петрика П’яточкина.

«Неможливо не гасати, не плигати, не скакати…» — хто почув бешкетну пісеньку Петрика П’яточкина, ще довго її наспівує. Ще б пак: слова й мелодія у ній такі ж веселі й енергійні, як і сам виконавець. Приготуйся: зараз будемо відкривати цікаві факти про найвідомішого мультяшного фантазера й зірвиголову!

«Винахідник» П’яточкина — кібернетик?

Мультфільм «Як Петрик П’яточкин слоників рахував» вважається культовою стрічкою і є однією з найвідоміших робіт української анімації. Його відзняли у 1984 році на студії «Київнаукфільм». А сценарій для нього написала та й, власне, вигадала самого персонажа — дитяча письменниця Наталя Гузєєва.

Народилася «мама» Петрика П’яточкина в Києві. У рідному місті вона вступила до університету на спеціальність «Структурна лінгвістика» при факультеті кібернетики.

Після закінчення вишу Наталя Гузєєва залишилася працювати в університеті за фахом. А весь вільний час присвячувала письменництву — створювала дитячі казочки. Й одного разу принесла свої літературні твори у державну анімаційну студію «Укранімафільм». Тут на Наталю Гузєєву чекав успіх: режисеру дуже сподобалася одна з історій, і він погодився її екранізувати, щойно авторка напише сценарій.

Так розпочалася творча діяльність Наталі Гузєєвої як сценариста дитячих анімацій. А її дебютом став мультфільм «Капітошка». Так-так, історію про Вовченя, що хотіло стати злим, й веселу крапельку літнього дощу, що цього не допустила, вигадала теж вона!

А вже за чотири роки була відзнята наступна анімаційна стрічка за її сценарієм — про Петрика П’яточкина.

Ці найперші дві роботи стали знаковими для творчості Наталі Гузєєвої та принесли їй визнання й популярність.

Але на цьому історія про П’яточкина не закінчилася. Популярність мультфільму за сценарієм Наталі Гузєєвої була шаленою, тому упродовж наступних років дитяча письменниця видала ще не одну книгу про цього героя: «Петрик П’яточкин і Дід Мороз», «Петрик П’яточкин і весела метушня», «Двадцять три образи Петрика П’яточкина», «Петрик П’яточкин і Місячна Фея»…

А от «найсвіжіший» твір Наталі Гузєєвої з головним героєм Петриком — це  «Любов та 17 страждань Петрика П’яточкина», який вийшов у 2017 році в харківсько-київському видавництві «Час майстрів».

Отож, пропонуємо усім: і дорослим, і малим получити неймовірне задоволення, прочитавши ці книжки і переглянувши (в котрий раз!) цей чудовий мультфільм.

«Жив-був пес»: Як українське село надихнуло на шедевр.

Мультфільм «Жив-був пес» — геніальна робота відомого аніматора Едуарда Назарова, яку вже давно розібрали на цитати.
 А чи знаєте ви, що цей мультик знятий за мотивами української народної казки? Бажаєте дізнатися, як з’явилась ідея мультфільму? 
Тоді, шановні батьки, беріть своїх діточок, вмощуйтеь зручніше та слухайте уважно: історія починається…

Бембі на екрані.

  Любі читайлики!

 Мабуть, і вам, і вашим друзям відома історія про веселе оленя Бембі, його родину, друзів та недругів. Книгу написав відомий австрійський письменник Ф. Зальтен. Але ще є екранізації цього чудового твору.

 Робота над мультфільмом  на студії Уолта Діснея тривала з 1936 по 1942 рік. Аби усі герої у ньому виглядали натуралістично і правдоподібно, Уолтер Дісней і команда художників ретельно вивчали повадки, рухи та анатомічну будову організмів тварин.

 До студії Діснея привезли двох чотиримісячних оленят, а згодом студія взагалі перетворилася на справжнісінький зоопарк, де проживали два скунси, білки, птахи, кролики, бурундучки і багато інших. 
 Прем’єра мультфільму не принесла йому популярності, зате повторні покази зробили його культовим — і в 1948 році йому було присуджено «Золотий глобус».

 Читайте та насолоджуйтесь!

Любі наші читайлики!

 Всі ви знаєте казку про дерев’яного хлопчика Буратіно. Але чи відомо вам, що це обробка книги відомого італійського письменника Карла Коллоді "Пригоди Піноккіо", якому 24 листопада минає 190 років?

 Популярність казкового героя Коллоді надзвичайно велика. Покинувши звичні сторінки книжок, маленький дерев’яний хлопчик вийшов на театральні сцени, на екрани телевізорів.

 У 1956 р. популярному герою на його батьківщині було споруджено бронзовий п’ятиметровий пам’ятник з сюжетами про його пригоди. На п’єдесталі викарбовано: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі віком від чотирьох до сімдесяти років».

 Ця казка об’єднує дітей різних країн, вчить їх жити у мирі, любові та злагоді. Недаремно італійці жартують, що Піноккіо невідомий лише у тих країнах, де немає дітей.

Щасливе дитинство неможливе без казок. Історія про Попелюшку — одна з найулюбленіших і найбільш читаних у всьому світі. Ось декілька секретів про цю дивовижну історію.

Найдавніша версія казки була знайдена ще в єгипетських папірусах. У ній розповідається про чарівну дівчину Родопис, викрадену піратами з Греції та продану в рабство єгипетському багатієві. 

Одного разу дівчина пішла до річки скупатися і позбулася сандалій. Їх вкрав сокіл і відніс... ні, не до себе в гніздо, а єгипетському фараону.

Звичайні сандалі навряд чи зацікавили б повелителя єгипетських земель. Але в тому то й справа, що були вони ексклюзивними — надто крихітним виявився їх розмір. Здивований фараон одразу ж оголосив загальнонаціональний розшук. А коли знайшов прекрасну Родопис, одразу з нею одружився.

У корейській народній казці роль Попелюшки зіграла чотирнадцятирічна дівчинка Кхончхі, яку жорстока мачуха змушувала дерев'яною сапкою обробляти кам'янисте поле. Але одного разу до дівчини спустилася жителька неба і, вмить виконавши всі справи, відправила бідолаху розважатися на весіллі. Перестрибуючи струмок, Кхончі загубила туфельку. Її знайшов начальник провінції. Фінал історії  відомий.

А зараз я відкрию  таємниці про чарівні туфельки Попелюшки. 

МЕРІ ПОППІНС. Цю дивовижну няню знають діти усього світу, адже твори про неї перекладено десятками мов. Книжки про Мері Поппінс спонукають до творчості художників і кінорежисерів, театральних діячів і музикантів. 

А вигадала й подарувала дітям і дорослим цю справжню казкову епопею англійська дитяча письменниця Памела Ліндон Треверс, справжнє ім’я - Хелен Ліндон Гофф.

Письменниця прожила довге життя - 97 років. Її допитливий розум увібрав багато знань. «Учитись - це значить запитувати«чому?», - говорила письменниця.

Наші відвідувачі із задоволенням читають та перечитують цю неймовірно цікаву книжку. Приєднуйтесь!

А ще разом з батьками можна подивитися яскравий музичний фільм.

Чебурашку нарисовали одной левой.

Начинаем славить юбиляра! В этом году Чебурашка отмечает 50-летие. 

 Откуда взялся этот странный зверек?

 Автор книги "Крокодил Гена и его друзья" Эдуард Успенский в предисловии, "которое необязательно читать", дает вполне развернутое объяснение: в детстве у него была странная игрушка (видимо, бракованная), похожая то ли на зайчика, то ли на медвежонка. Это и есть предок Чебурашки.

 Позже автор сказал, что предисловие было придумано. На свет появилась другая версия. Писатель как-то был в гостях. Дочка приятеля нарядилась в мамину шубу и очень хотела красиво продефилировать по квартире. Но ножки путались в полах  шубы, и малышка все время падала. "Опять чебурахнулась", - со смехом заметил отец. И в голове Успенского сложился образ мохнатого пушистого малыша, который все время чебурахается, то есть падает.

Размер ушей имеет значение.

 Полюбившийся всем образ Чебурашки таковым получился не сразу. По описанию автора зверек был с длинным хвостом, глазами, как у филина, а про уши и их размер вообще речи не шло. Судя по первому эскизу, Чебурашка был больше похож на бобра.

Милый сердцам детей образ придумал мультипликатор Леонид Шварцман. Интересный факт: Шварцман - левша.  Так что Чебурашка был нарисован одной левой.

А вы читали другие книги Э. Успенского?

Що краще: прочитати книгу чи подивитися фільм? 

Може, зробити і те, і те? Особливо, коли мова йде про найкращі твори художньої літератури та кінематографа.

Шановні батьки! Згадайте одну з найкращих книжок Вашого дитинства "Білий Бім Чорне вухо" М. Троєпольського і прочитайте її разом з Вашою дитиною. 

Ось такий пронизливий відгук про цей твір нам залишили: "Собака - найкращий друг людини. Хто може не погодитись? Хіба що ті, які ніколи не мали собаки... Важко описати все те, що пережила ця собака. Не всім людям побажаєш такого. А тут? Пес. 

Ця книга пробудила у мені надто багато спогадів. У мене теж був пес, його так само звали Бімом. Він був білий, злегка - золотистий. Та його вже немає..."

1978 рік. Міжнародний кінофестиваль. Фільм «Білий Бім» висунули на «Оскар» у номінації «Найкращий іноземний фільм». Американці аплодували стоячи.

Многие знают фразу "Как вы судно назовете, так оно и поплывет". 

Но то, что первоисточник - это не мультфильм, а книга, знают немногие.

Мультсериал "Приключения капитана Врунгеля", снятый по одноимённой повести Андрея Некрасова, рассказывает с детективной интригой историю о том, как известного морехода Врунгеля приглашают участвовать в морской регате. Его новая яхта «Победа» теряет во время старта две первые буквы и дальше продолжает участие как «Беда». А всем известно — «Судно как Вы назовёте — так оно и поплывёт». 

В путешествие пришлось взять первого попавшегося, представившегося матросом. Им оказался Фукс, замешенный в тёмных делишках самой настоящей мафии. В итоге «Беде» приходится не только фантастическими способами (пароходными колёсами с использованием белок, стрельбой из бутылок и т. п.) обгонять соперников, но и противостоять гангстерам.

Прочитайте книгу, посмотрите (или пересмотрите) яркий, красочный, музыкальный сериал.

                            

Милые девочки, девушки, женщины!

Для вас и ваших половинок (настоящих и будущих) к Дню святого Валентина мы предлагаем подборку  интереснейших романтичных книг про любовь, по которым созданы великолепные фильмы.

Почитайте. Посмотрите.

"Вам и не снилось" - самая известная повесть Галины Щербаковой, экранизированная Ильей Фрэзом и ставшая хитом советского кинопроката! История Юльки и Ромы навсегда пленила миллионы зрителей. Первая любовь, которую не одобряют родители, может стать трагедией. Смогут ли влюбленные отстоять свое право на счастье или им суждено навсегда расстаться друг с другом? Одна из самых пронзительных историй о любви!

   "Дикая собака Динго или повесть о первой любви" - история первой любви, светлой и чистой и в тоже время горькой, с обидами и разочарованиями. Повесть захватывает с первых строк, читается на одном дыхании. Фраерман Рувим описывает переживания Тани Сабанеевой, влюблённого в неё друга Фильки и нового ученика в классе - Коли с пронизывающей ясностью. Весь удивительный северный мир с мечтами девочки Тани об австралийской дикой собаке Динго, отношениях между одноклассниками понравится читателю и ни за что не оставит равнодушным.

                          Ми знову розкриваємо ТАЄМНИЦІ мультфільмів.

Троє з Простоквашино.

 Популярність мультику в кілька разів перевершила популярність книги Успенського «Дядя Федор, кот и пес». Режисер Володимир Попов зняв усього три серії, тож багато чого з сюжету книги не помістилось в екранну версію. Та від того творці «Простоквашино» лише виграли. В добродушних Матроскіна, пса, дядю Федора та його батьків, і навіть буркотливого поштаря Печкіка закохалися мільйони.

 Цікаво, що в авторів довго не виходив образ галченяти. То кожного, хто заходив на «Союзмультфільм», просили намалювати цю амбітну пташку.

 А ви знаєте, що наш улюблений кіт Матроскін цілком міг бути Тараскіним? Коли Успенський писав свою книгу, йому захотілось наректи цього героя прізвищем колеги з кіножурналу «Фитиль» Анатолія Тараскіна, але той відмовився. Пізніше, щоправда, він жалкував про це, зізнавшись письменнику: «Яким я був дурнем! Прізвище пожалів дати!»

А ще в письменника Е. Успенського є багато не менш цікавих книжок.

Таємниці мультфільмів

 Під веселий гамір казкових історій студії «Союзмультфільм» виросло не одне покоління.

 Любі наші читайлики! Давайте зазирнемо за куліси цих геніальних мультфільмів та дізнаємось про них дещо новеньке та цікаве.

                               НУ, ПОСТРИВАЙ!

 Легенда радянської мультиплікації, випущена на держзамовлення в 1969 році. Мультфільм-погоня став гідною відповіддю діснеєвському «Тому та Джеррі» і набагато перевершив популярність останнього.

 Можновладці просили аніматорів лиш одне — зробити щось смішне. Бюджет мультфільму виділили більш ніж солідний. Над мультфільмом працювали відомі гумористи: Едуард Успенський, Олександр Курляндський, Аркадій Хайт, Фелікс Камов.

 Під час створення 12-ї серії мультику, де Вовк опиняється у саркофазі фараона Рамзеса, автори довго сперечалися, як сприйме сюжет влада Єгипту. Припускали, що серія може викликати хвилю протестів. Та, на щастя, все обійшлось.

 Музична добірка «Ну постривай!» просто неперевершена. В ній гармонічно поєдналися перли західної та радянської естради. Так, музична заставка під час титрів «Ну, постривай!» — це витвір угорського композитора Томаша Даека під назвою Vizisi («Водні лижі») зі збірника угорської естрадної музики, виданого фірмою «Мелодія» у 1967 році.

 Але, головне, ЦЕ ВСЕ МОЖНА ПРОЧИТАТИ!

   У цій книжці ви також зустрінетеся з Вовком і Зайцем.

Але не тільки з ними.

Ще й з батьками Зайчика - татом-лікарем і мамою-вихователькою.

І з його бабусею-фермершою.

І з обманщицею Лисицею.

І із справжнісіньким Сірим Вовком із самої справжньої казки. Якого звуть Кузьма.

І з Бабою-Ягою, теж справжньою.

І з Бегемотом, який став одним з головних учасників нашої історії.

І з багатьма іншими героями.

Ви, напевно, здогадалися?

Так! Ця книжка про АБСОЛЮТНО НОВІ, НІКОМУ ЩЕ НЕ ВІДОМІ ПРИГОДИ Вовка і Зайця.

Тепер вже два Вовки ганяються за нашим Зайчиком. А чим все скінчиться - не скажемо. А то вам книжку буде читати нецікаво.