Огляд – гра «Мовні перлини для кожної дитини» (до Дня рідної мови) пройшов в нашій бібліотеці.

Багата і барвиста мова українського народу. Мова - то краса нашого життя, наше майбутнє.

І також наше майбутнє - це діти: розумні, талановиті, веселі, дотепні.

Як наші друзі-читачі із 3-Г класу ЗОШ №143, що знову завітали до нас.

Дуже сподобалось, що вони знають не тільки літературу, але й мову.

Називали іменники однієї групи.

Відгадували казки по дуже складним завданням.

Азартно складали пари антонимів.

Грали в мовне асорті.

У чарівної квітки - пелюстки із секретом.

І ще багато чого...

"Час читати українське".
21 лютого - День рідної мови.

 Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А тут? 

 Мовчазні учні походжають широкими коридорами – і ні з ким не сперечаються, не розповідають про вчорашні пригоди... Стоїть мертва тиша. 

 Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите до класу, сідаєте за парту. А що далі? Підручника у вас немає, бо немає писемної мови.

Вчитель мовчить. 

 Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, програмістом, менеджером?

Отже, мова – найважливіший засіб спілкування. А життя без рідної мови уявити неможливо, бо це найбільше і найдорожче добро кожного народу.

Тож, час читати українське.

 15 лютого Анне-Катрін Вестлі - 100 років.

 Чому декілька поколінь читають книги Анне-Катрін Вестлі?

Вони смішні, повчальні, інтригуючі.

 Якщо Анне-Катрін Вестлі називають бабусею всіх норвезьких дітей, то з такою ж підставою її можна назвати і Мамою всіх норвезьких батьків. 

 Понад півстоліття вона з воістину материнським терпінням учила норвезьких тат і мам бути хорошими батьками. Вчила їх спілкуватися зі своїми дітьми, розуміти їх, допомагати їм, а головне, вона змушувала батьків читати дітям вголос - адже її книги адресовані, перш за все, тим дітям, які ще не звикли читати самі, навіть якщо вони і вже навчилися складати з букв слова. 

 І це дуже важливо, тому що читання дитині вголос, як ніщо інше, сприяє духовному зближенню дітей і батьків.

Так, вони ще маленькі.
Але серця великі.

 Центр "Любопишкін" та наймолодші читайликі вітають зі святом!

Про сучасних школярів кажуть, що вони з'явилися на світ "із мишкою в руці". Діти, народжені в ХХІ столітті, змалку оточені комп'ютерами, ноутбуками, планшетами, смартфонами та ігровими приставками. Це - "цифрове поколіня". Покоління Z.

Але вже підростає інше: покоління А (альфа). 

Яким воно буде? Час покаже.

Але незважаючи  на назву, всі вони залишаються романтиками. 

З бажаннями теплих відносин, співчуття, щастя, і, звичайно же, кохання.

Для покоління альфа ще зарано казати про такі "високі" почуття, але... "любви все возрасты покорны".

Що таке дитяча бібліотека?

Це місце, де можна: фантазувати     

                                   творити 

                                   жартувати

                                   пізнавати

і ще багато-багато чого...

І про це знають наші читачі. І тому із задоволенням приходять не тільки разом з друзями, а й з татом, бабусею, з мамою.

Бо сімейне спілкування, сімейне дозвілля в бібліотеці приносить безліч позитиву для всіх.   

Надворі сніг, дощ, вітер. А в бібліотеці тепло, затишно, весело.

Приєднуйтесь!

Сонячний казкар.

30 січня - 90 років від дня народження В. Нестайка.

Про цю дивовижну людину написано багато статтей.

Ми пропонуємо добірку цікавинок з його життя.

Можливо, ви цього не знаєте?

У матеріалах про життя й творчість Всеволода Нестайка часто згадується одна сімейна легенда. Мати-філолог Марія Довганюк народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Акушер, старий єврей, сказав: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!". Казкар жартував із цього приводу: "Так що я, можна сказати, народився між рядками".

Зі спогадів самого Нестайка: "У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета,