Лірик і громадянин.

3 лютого 2014р. - 150 років В. Самійленко.

Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач — таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Друкуватися почав у 80-х роках позаминулого століття в галицьких журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда» під псевдонімом В. Сивенький.  Центральною темою творчості поета була доля рідного краю, пристрасне бажання бачити його вільним і щасливим. Іван Франко характеризував Володимира Самійленка як людину доброзичливу, з почуттям гумору, великого знавця людської душі. 

Чому у творця був такий псевдонім?

  Псевдонім В. Самійленка Сивенький постав від того, що так називали його знайомі, і в побуті це назвисько замінило поетові його власне. Зрештою, він і справді був «сивенький»: сивенький був у нього пишний чуб, сивуватим видавалося безкровне обличчя, сиве було вбрання, майже завжди притрушене сивим попелом, сиві від пороху були його чоботи…