20 лютого 2014 р.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

 Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому щорічно 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.
 Наша українська мова всім світом  визнана за одну з найзручніших, наймелодійніших мов. А ще наша мова дуже давня. Без неї неможливо дізнатися про минуле, уявити майбутнє. Без мови неможливо усвідомити себе частиною народу, відчути свій зв'язок із предками.
   Українська мова є однією з найдавніших мов. Бажаєте пересвідчитись? Тоді дізнайтеся, чоми ми так говоримо?
ВОДИТИ ЗА НОСА.
 Однією з найцікавіших циркових тварин є ведмідь. Раніше вистави з ведмедями влаштовували переважно цигани. Щоб легко було керувати і приборкувати могутню небезпечну тварину, ведмедя водили за кільце, вставлене в ніс. Ведмідь виступав, а цигани брали гроші. Виходило, що гроші цигани заробляли обманюючи, бо самі нічого не робили. Це й послужило основою фразеологізму «водити за носа», який означає обманювати, обдурювати.
ДЕШЕВО І СЕРДИТО.
 Раніше слово «сердитий» мало значення, протилежне сучасному. Воно спільнокореневе зі словом «серце» і означає «дорогий», «хороший». Отже, придбати дешево і сердито — це за незначну ціну мати потрібну річ. Синонім цього фразеологізму — «хитро, мудро і недорогим коштом».
ЗАКАЧАТИ (ЗАСУКАТИ) РУКАВИ.
 Цей вислів з’явився в сиву давнину, коли носили одяг з довгими рукавами: у чоловіків вони досягали майже метра, а в жінок були ще довшими — 130—140 см. Щоб виконувати якусь роботу, їх обов’язково потрібно було закачати, аби не заважали. Мода на рукави змінилася, а вислів зберігся у значенні: ретельно, хвацько взятися за роботу.
 КУРЯМ НА СМІХ.
 Курка, за народним уявленням, належить до малошанованих птахів. На відміну від інших свійських птахів вона не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відображено у прислів’ї: «Кому що, а курці — просо». Про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках. А коли людина зробить щось таке, що з неї й «кури сміються», то це вже буде неперевершена дурниця.
 СКРИВИТИСЯ ЯК СЕРЕДА НА П’ЯТНИЦЮ.
 Дивний фразеологізм виник на ґрунті православної традиції постити у середу і п’ятницю. У ці дні не їли скоромного, тобто молочного і м’ясного. У п’ятницю постили строгіше, ніж у середу. Тому і кривиться середа на п’ятницю, бо їй заздрісно. У переносному значенні вислів «скривитися як середа на п’ятницю» означає перекосити обличчя від болю, чогось несмачного чи від неприємних новин.
 ТОВКТИ ВОДУ В СТУПІ.
 Походження вислову пов’язане з покаранням. У давнину в монастирях ченцям, які в чомусь завинили, забороняли виходити з келії і примушували їх з ранку до вечора товкти воду в ступі. Така монотонна робота виховувала смирення, витримку, терпіння, проте не давала жодного практичного результату.Товкти воду в ступі — означає займатися непотрібною працею, марно гаяти час або безрезультатно говорити одне й те саме.
 Цікаво? Зверніть увагу на ці книжки:






2 коментарі:

  1. Шановні колеги, дуже цікава інформація про українські фразіологізми. До речі, діти запитують інформацію на цю тему. Ми будемо рекомендувати їм і ваш блог.

    ВідповістиВидалити
  2. Так, і до нас часто звертаються з такими питаннями. Отож, ми і вирішили зробити інформацію більш доступнішою.

    ВідповістиВидалити