Великий в усьому.

Дмитро Менделєєв. 180 років.

8.02.1834-1904

  Шановні друзі! Напевно, ви багато знаєте про цю велику людину. Ми пропонуємо вашій увазі декілька цікавих фактів із життя вченого.

  Дмитро Іванович Менделєєв, який відкрив періодичну таблицю хімічних елементів і стояв біля витоків науки про вимірювання - метрології, мав рідкісне, як тепер прийнято говорити, хобі - він любив робити валізи. Одного разу, коли вчений прийшов до магазину купити необхідні матеріали, один з покупців, побачивши бородатого Менделєєва, запитав господаря магазину :

 - Хто це такий?

 - Це людина дуже відома. Його всі знають,  - відповів господар. - Прекрасний майстер чемоданних справ пан Менделєєв.

Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

В Києві, на Приорці.

 Шевченко дуже любив дітей. Живучи в 1859 році в Києві на Приорці, поет дуже здружився з дітворою. Діти бігли за ним і кричали:

— Дядьку, розкажіть нам ще одну казочку!

По обіді поет ішов у сад, лягав під яблунею і кликав до себе дітей. Вони лазили по ньому, пустували.

— Кого люблять діти, — казав про себе поет, — той не зовсім ще поганий чоловік.

 Якось наймичка Оришка, перучи одяг, знайшла гроші, про які Шевченко забув, і він на ці гроші влаштував для сусідських дітей «бенкет». Пішов на базар, накупив силу іграшок та ласощів, ледве доніс. Двір посипали свіжою травою, дітвора раділа, гралася, качалася по траві, поет теж радів. По обіді перекупка привезла цілий візок яблук, груш, пряників, бубликів. З двору «бенкет» перейшов на вигін. Посходилися дорослі й говорили:

— Оцей старий, певне, божевільний!

 Шевченко бігав разом з дітьми, повчав їх, сміявся, змагавсь із хлопцями.

5 лютого виповнилося би 90 років Олександру Матросову - одному з найвідоміших героїв Великої Вітчизняної війни.

"Подвиг цей  буде в пам'яті жити

І в наших серцях горіти!

Тих, хто з ворогом був готовий розділити,

Порівну тільки смерть! "

Кім Добкін

   О.Матросов народився в місті Дніпропетровську. Рано втратив батьків і виховувався в Ульяновському дитячому будинку. Закінчив сім класів. Був помічником вихователя в Уфімській трудовій колонії.

   Під час Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 років) у вересні 1942 року був призваний до лав Червоної Армії і направлений до Краснохолмського військово-піхотного училища. У листопаді 1942 року разом з іншими курсантами-комсомольцями добровольцем пішов у діючу армію. 23 лютого 1943 року гвардії рядовий 254-го гвардійського стрілецького полку 56-ї гвардійської стрілецької дивізії А.М.Матросов під час бою з німецькими фашистами у села Чорнушки Локнянського району отримав наказ командира знищити ворожий дзот. Йому вдалося під вогнем противника прорватися до дзоту. Але, витративши всі патрони і гранати, він прийняв єдино можливе в тих умовах рішення: закрив амбразуру ворожого дзоту своїм тілом, забезпечивши можливість радянським воїнам продовжити наступ і зайняти вказану командуванням місцевість.

  Звання Героя йому було присвоєно посмертно 19 червня 1943року.

Дуже цікаве оповідання про нашого героя-земляка написав відомий письменник Євген Білоусов. Прочитайте, не пожалкуєте!

Автор химерних казок

4 лютого - 135р. В.Королів-Старому.

  Василь Королів-Старий — це псевдонім українського письменника-казкаря Василя Костянтиновича Короліва. Відомий український дитячий письменник А. Костецький зробив припущення, що додатком „Старий” В. Королів хотів підкреслити, „що він начебто такий-собі сивобородий дідусь, який малим онучатам розповідає всілякі химерні казочки. А втім — не виключені, звичайно, й інші інтерпретації вибору псевдоніма”.

  Майбутній письменник народився 4 лютого 1879 року в мальовничому селі Ладані. З дитинства захоплювався українським фольклором, творами Тараса Шевченка та Миколи Гоголя. Закінчив Полтавську духовну семінарію, однак священиком не став, а здобув професію ветеринарного лікаря, працював за фахом і пробував сили в літературі.Та найповнiше розкрився талант письменника в збiрцi казок "Нечиста сила", яка основана на фольклорному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі – ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на Івана Купала на Лисій горі під Києвом, казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст...

       Прочитайте книгу Королів-Старого, як це роблять ваші друзі та знайомі.

Лірик і громадянин.

3 лютого 2014р. - 150 років В. Самійленко.

Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач — таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Друкуватися почав у 80-х роках позаминулого століття в галицьких журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда» під псевдонімом В. Сивенький.  Центральною темою творчості поета була доля рідного краю, пристрасне бажання бачити його вільним і щасливим. Іван Франко характеризував Володимира Самійленка як людину доброзичливу, з почуттям гумору, великого знавця людської душі. 

Чому у творця був такий псевдонім?

Шевченкіана: хроніка цікавих фактів.

Усі ви знаєте Т.Шевченка як поета, письменника, художника. Може, наступна інформація вам невідома?

ШЕВЧЕНКО — АВТОР ПІДРУЧНИКІВ.

  У 1858-1860 роках на Україні почався рух за просвіту широких мас населення. В ряді міст   було   організовано   недільні   школи. З'явилися і перші українські букварі: «Граматка» П.Куліша, а в Полтаві книжка О.Строніна. Остання книга не задовольнила Т. Шевченка, який гаряче відгукнувся на цей почин і раніше Строніна склав свій «Южно-русский буквар». Після букваря Шевченко гадав скласти й видати «Арифметику», «Етнографію» і «Географію», «Історію України»: «Якби Бог поміг оце мале діло зробити, то велике і саме зробиться», — писав він 4 січня 1861 року. Однак смерть перешкодила поетові виконати цей задум. Вийшов тільки «Буквар», який Шевченко встиг розіслати по Україні. 

 Байкар - бібліотекар.

2.02.14 - 245р. Івану Крилову.

  Всі знають І.Крилова як відомого байкаря. А ось те, що він був професійним, досвіченим бібліотекарем, відомо не всім.

  ...У 1812 р. Крилов поступає працювати в Імператорську Публічну бібліотеку. Це кардинально змінило його спосіб життя. Він відмовляється від своєї пристрасті - карткової гри, більше не міняє місця служби. Він прослужив у бібліотеці 29 років - спочатку помічником бібліотекаря, потім бібліотекарем і, нарешті, завідуючим Російським відділенням. У цей період основним завданням бібліотеки було саме створення фонду книг російською мовою, і Крилов активно цим займався.