Шановні дорослі!

Ми пропонуємо вам досить несподівану, але цікаву інформацію.

Доктор Комаровський розповів, чому дітям корисно розповідати страшні казки.

В одному чорному-чорному будинку була чорна-чорна кімната... Пам'ятаєте?

У всі часи діти любили моторошні казки. Досить згадати «Вія» Гоголя, про оригінальні казки братів Грімм і говорити нема чого.

А розповідання подібних історій - це справжнісінька групова психотерапія! Навіщо? Як не дивно - це спосіб ... не боятися!

Відразу обмовимося, що у кожного з нас по-різному влаштована психіка, важливо стежити за реакцією дитини і не допускати переляку!

⠀Отже, навіщо потрібні страшні казки і як допомогти дитині не боятися?

1. Коли ми ділимося тим, чого боїмося, то беремо страх під контроль.

2. Такі історії - це можливість боятися разом, в безпечній обстановці. Такий випробувальний полігон перед зіткненням вже з дорослими страхами.

3. Під впливом таких ігор і казок розвивається психіка дитини. Ось малюкові кілька місяців від народження, а ми вже граємо з ним в «козу-дерезу», а школярі придумують «темні хованки».

4. Страшилки - це досвід перемоги. Дитина в ігровій формі отримує можливість пережити страх разом з головним героєм і товаришами. І вийти переможцем! Адже він витримав! А якщо дитині страшно - зверніть на цей досвід сили і мужності його увагу. ⠀

Після страшної історії мама обійме, а тато посвітить ліхтариком під ліжком - дивись, там нікого немає! Це теж важливий досвід. Здорово, якщо ми зможемо втішити дитину, поставитися серйозно до її страху, обговорити прочитане або розповісти свою страшну історію з дитинства (і обов'язково, про те, як страх був подоланий). 

А потім ще й намалювати те, що лякає. Але з однією умовою - зробити портрет лякаючого смішним. Домалювати язика і смішний хвостик лиходієві. ⠀

Такий досвід «боязні» може виявитися особливо цінним і зближає.