«Жив-був пес»: Як українське село надихнуло на шедевр.

Мультфільм «Жив-був пес» — геніальна робота відомого аніматора Едуарда Назарова, яку вже давно розібрали на цитати.
 А чи знаєте ви, що цей мультик знятий за мотивами української народної казки? Бажаєте дізнатися, як з’явилась ідея мультфільму? 
Тоді, шановні батьки, беріть своїх діточок, вмощуйтеь зручніше та слухайте уважно: історія починається…

Казка про Сірка.

Багато років назад, коли майбутній режисер мультику був ще маленьким хлопчиком, батько приніс йому книжечку з українськими казками. Була серед тих казок і коротенька розповідь про пса Сірка та його друга вовка.

Ту чарівну історію з далекого дитинства Назаров згадав через 30 років, вже бувши молодим та ініціативним художником-постановником на «Союзмультфільмі». Так з’явився задум створити мультфільм про дружбу, взаємовиручку, борг та прощення.

І закрутилося: у 1970-х роках автор блукав українськими хуторами та все щось придивлявся-змальовував. Особливий колорит і настрій картині подарували відвідини українського містечка Цюрупинська на Херсонщині. Зачудовані українські ночі припали режисерові до душі та перекочували у фільм.

Створити картинку українського села, його побуту допомогли малюнки з відомого Київського етнографічного музею просто неба.

А от хатнє начиння та господарське приладдя вдалося відтворити завдяки походам до львівських етнографічних музеїв. Справжньою перлиною роботи Назарова стала фольклорна музика, яку режисерові вдалося дістати в Інституті фольклору та етнографії Академії наук УССР.

Коли на роль Вовка затвердили Армена Джигарханяна, виявилось, що його голос зовсім не підходить головному персонажу. Тому Вовка, якого так любить дітвора, довелося перемальовувати спеціально під нього. А пес Сірко промовляє до нас з екрана голосом Георгія Буркова.

В чому ж секрет успіху улюбленої анімації мільйонів? Едуард Назаров відповів на це питання так: «Кіно для себе — це безумство. Для себе малюйте краще картини або спілкуйтеся за допомогою комп'ютера. А створюючи кіно, ви повинні думати про те, щоб глядач на вашому фільмі не заснув».

У 2012 р. на Суздальському фестивалі анімаційного кіно витвір Назарова визнають найкращим надбанням мультиплікаційного жанру за останні 100 років.